Проблема російського суспільства – не лише Путін, а ще й російський імперський шовінізм як у владі, так і в опозиції

Як виявилося, 13-й чемпіон світу із шахів Гаррі Каспаров вважає, що у росіян, які живуть у Криму, після повернення півострова Україні будуть серйозні проблеми. Про це він сказав під час антивоєнної конференції, яку організував Форум вільної Росії.

"Коли українські війська увійдуть до Криму, там будуть проблеми серйозні. Депортація українців дає всі підстави українській владі проводити те саме для російського населення, а хто його захищатиме? Путін? От саме тут є простір для діяльності нашої спільноти. Ми в підсумку будемо змушені поширювати зони свого впливу на різні аспекти "русского мира"… Чому ми маємо віддавати їм "русский мир", російську мову і всі ідеї, пов'язані з просуванням прогресивного всього?" – сказав він.

Наведені вище тези є яскравим відбиттям ідеології російського шовінізму.

Стосовно цього вважаю за можливе повідомити таке.

1. Поки у Криму перебували українські війська, там не було "серйозних проблем". "Серйозні проблеми", а саме: катування, викрадення, насильства, вбивства громадян, які живуть у Криму, незалежно від їхньої етнічної належності, – кримських татар, українців, росіян, представників інших народів, – виникли у Криму (як і на інших територіях України, а також у Грузії, Сирії), коли там з'явилися російські війська.

2. Українська влада – на відміну від російської – ніколи не проводила депортацій, зокрема за етнічною ознакою. Приписування українській владі наміру скоїти злочини на етнічному ґрунті, аналогічні тим, які регулярно коїв і коїть путінський режим, – це аморальна спроба зрівнювання злочинця та його жертви.

3. Російське населення – і в українському Криму, і на українському Донбасі, і в решті України – не потребує захисту від українських військ. Російське населення – в українському Криму, на українському Донбасі, в решті України, як і в самій Росії – потребує захисту не від українських військ, які несуть їм звільнення від орд бандитів, ґвалтівників, убивць, а від головного свого ворога – від терористичного путінського режиму, його військ, спецслужб, пропагандистів, різноманітних проханих і непроханих помічників.

4. Термін "русский мир" породжений путінізмом, узятий ним на озброєння, став невід'ємною рисою путінської шовіністичної ідеології і путінського імперського режиму. Справжній путініст – це завжди прихильник так званого "русского мира". Прихильник так званого "русского мира" – це завжди путініст. Той, хто вирішив не "віддавати "русский мир" комусь, той, отже, вважає цей так званий "русский мир" своїм, той заявляє про свою власність або щонайменше про свої претензії на цей "русский мир". Отже, він заявляє, що є російським імперцем і російським шовіністом – неважливо, усвідомлює він це чи ні.

5. Термін "захист "русского мира" став символом, ідентифікаційною ознакою російського нацизму. Так званий "захист "русского мира" – в українському Криму, на українському Донбасі, в решті України, в будь-якій іншій точці земної кулі – це захист головної ідеологічної скріпи путінізму – російського імперського шовінізму.

6. "Ми в підсумку маємо поширювати зони свого впливу" – зони свого впливу поширюють лише імперці, прибічники "зон впливу", "зон привілейованих інтересів", цього головного елемента теорії і практики путінської зовнішньої політики, починаючи з 2008 року, з путінського нападу на Грузію.

7. "Віддавати російську мову" – це заявляти про нібито наявні в цієї особи права на російську мову, про нібито наявну в неї власність на неї. Але російську мову не можна комусь віддати або в когось забрати. У російської мови немає і може бути власника. Власність на російську мову не належить нікому – ні Кремлю, ні путінському режиму, ні Інституту російської мови РАН, ні жителям Росії, ні російській опозиції, ні навіть усім, хто розмовляє російською мовою. Російською мовою користуються мільйони, але вона не належить нікому. Будь-які права на російську мову висувають лише тоталітаристи (Сталін із "Марксизмом та питаннями мовознавства", Путін із "на Україні" замість "в Україні", зі "спеціальною військовою операцією" замість "війни", "денацифікацією" тощо). Російська мова, як і багато інших мов, існувала до нас, існує з нами і буде існувати після нас. Заявляти претензії на те, щоб "захищати російську мову" від будь-кого, можна, лише неадекватно сприймаючи своє місце у цьому світі.

8. Чергова злочинна війна, яку веде Путін, як і реакція на неї не лише публіки, обдуреної кремлівською пропагандою, а й деяких представників російської опозиції, вкотре свідчать про те, що корінною проблемою нинішнього російського суспільства – як у владі, так і в опозиції – є не лише особисто Путін, не лише путінський терористичний режим, а й глибоко вкорінений у свідомості мільйонів російських громадян російський імперський шовінізм.

9. Головна на сьогодні "ідея, пов'язана з просуванням всього прогресивного", – для етнічного росіянина, для російського громадянина, для будь-якої людини, яка зараховує себе до людської цивілізації,–  це не вирішення "проблем із легалізацією та працевлаштуванням, захистом від кенселінгу та "дискримінації", доступом до банків, криптобірж та різних зручних сервісів на кшталт Airbnb, "кей-вай-сі" та "комплаєнс", а захист України, українського суспільства, Української держави, українського етносу, всіх громадян України, незалежно від їхньої етнічної належності, від агресії путінського терористичного режиму, надання українському народу всілякої допомоги у цій героїчній боротьбі.

10. Шлях до вільної Росії – хай як і коли він до цього приведе – лежить через перемогу України над російським агресором та перемогу вільного російського суспільства над ідеологією російського імперського шовінізму.

Джерело: Андрей Илларионов / LiveJournal