Росія посідає місце інструмента для КНР, орієнтованої на глобальне суперництво зі США. Це все, що треба знати про "стратегічний союз" РФ і Китаю

Фото: EPA

Мої враження щодо візиту Сі Цзіньпіна до Москви.

На мою думку, ця поїздка мала дві мети (з погляду китайців).

1. Закріпити своє домінантне становище над РФ. Продовжити процес поступового посилення своїх позицій у російській економіці та збільшення критичної залежності РФ від КНР у довготривалій перспективі.

Це завдання Сі виконав. Принаймні про це свідчать підписані угоди, згідно з якими Росія погодилася із входженням Китаю в проєкти розвитку Арктики, погодилася переорієнтувати левову частку свого експорту газу до КНР до 2030 року й зобов'язалася збільшувати частку юаня у двосторонній торгівлі.

2. Посилити свій образ "конструктивної миротворчої держави" на противагу "войовничим і неконструктивним" США.

Це те, що Пекін почав робити 24 лютого, коли опублікував свою декларацію щодо України. Займаючи дуже загальну позицію типу моральної переваги над Штатами, вони намагаються говорити від імені країн Глобального Півдня, презентуючи себе як країну, яка хоче миру, гармонії, стабільності й передбачуваності.

Це яскраво описували як у статті Сі в "Российской газете", так і в редакційній статті китайської Global Times, так і в заявах лідера КНР під час візиту.

У цих двох завданнях Росія посідає місце інструмента й лише одного з компонентів зовнішньої політики КНР, орієнтованої на глобальне суперництво зі США. Це все, що треба знати про "стратегічний союз" РФ і Китаю, якого немає.

Великою мірою КНР використала цей візит для своєї ідеологічної мети. Росія використала цей візит для своєї пропагандистської мети, принагідно зробивши серйозні поступки КНР у кількох важливих секторах економіки й логістики.

Джерело: Iliya Kusa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора