Хто зможе звинуватити у проросійськості Трампа, якщо його підтримує президент Порошенко?

А тепер серйозно.

Минулого тижня я зауважив кілька речей про очікуваний візит Порошенка до США:

• нетиповий анонс без анонсу;
• недоцільність акцентування на вигаданій принциповості "зустрітися з Трампом перед Путіним".

Каюся, не мав рації.

Найімовірніше, це все абсолютно точно продумані та пов'язані між собою речі.

Найімовірніше, Банкова точно знала, якою буде зустріч Порошенка з Трампом (не субстантивні переговори, а протокольна зйомка). Але з якоїсь причини отримати фотографію з Трампом було для Порошенка настільки важливо (може, приревнував до слави Клімкіна?), а інших пояснень доцільності та нагальності цієї потужної фотосесії було так мало, що довелось вигадати причину – аби до Путіна.

Насправді, до Путіна чи після Путіна – це не має жодного значення.

Просто позиції щодо України Трамп не має, позицію США щодо України визначають бажання Трампа "подружитися з Росією" та небажання більшості політичної еліти США дозволити йому це зробити.

Цілком зрозуміло, що швидка – хвилин 10–15 максимум – зустріч Порошенка з Трампом не лише не могла бути детальною (як нас намагається переконати Порошенко), але й не зможе бути більш субстантивною порівняно з повноцінними переговорами чи бесідою, яка, як очікують, може відбутися між Трампом і Путіним.

Я вже писав, що Трампу, щоб затикати роти внутрішнім критикам (і, до речі, нашим ситуативним созникам) у США, які постійно намагаються звужувати можливості для політичного маневру президента США у відносинах із Росією, буде дуже доречною фотографія з Порошенком. Хто зможе звинуватити у проросійськості Трампа, якщо його підтримує президент Порошенко, із яким Трамп зустрівся до зустрічі з Путіним?

Отже, Трамп дістав те, що хотів. За 10 хвилин.

Президент України летів через океан годин 9. Жив добу у Вашингтоні. Не один. Це довго та дорого. І навіщо ж українські платники податків розкошелились на круглу суму?

Для запевнення у підтримці України та реформ?

Це якась нова підтримка, зі зброєю, статусом основного партнера поза НАТО, членством у НАТО, чи та сама, що була і рік, і три тому?

Якщо нова, то в чому ж вона? Бо нічого нового окрім того, що і в США можна поговорити про закупівлю вугілля, ми у Вашингтоні від нашого президента не почули.

Якщо це та сама підтримка, у межах тих самих американських рішень і законів, то навіщо літати до США по те, що вже й так маєш?

Але одна новина таки є. Вийшовши з Білого дому, Порошенко знову заговорив про Мінські домовленості. Це значить, що жодних планів зі зміни формату АТО українська влада не має. Бо, очевидно, щось таке варто було б обговорювати з Трампом.

І тривалість зустрічі 2 чи 15 хвилин, а також те, до чи після зустрічі з Путіним, не має значення.

Має значення те, що робитиме Трамп у реальній політиці. А от цього ми не знаємо. І не варто вірити, що знає Порошенко.

Сенат США точно розуміє Трампа не гірше за нас. Тому й намагається не дозволити йому зробити те, що він хоче, не звертаючи особливої уваги на те, що він говорить чи пише у твіттерах.

Чергова змарнована нагода дипломатії у виконанні президента Порошенка. Король – голий!

На жаль.