Стрілець не добив усіх і навіть не достріляв по машині Шефіра весь магазин. Тобто завдання проконтролювати вбивство не було

Перші висновки щодо замаху на Шефіра.

Машину [першого помічника президента України] Сергія Шефіра обстріляли в селі Лісники, коли він їхав до Києва своїм звичайним незмінним маршрутом із власного будинку в котеджному селищі "Італійський маєток" у селі Іванковичі.

Дорога з Іванковичів до траси – приблизно 15 кілометрів, там багато зручних глухих місць для організації засідки. Однак стріляли в Лісниках, поруч з Обухівською трасою, там, де значний трафік і людний населений пункт.

Стрілянину вели із близької дистанції. Дали автоматну чергу. Влучання купчасті у місце водія. Водія тяжко поранено.

Водночас Шефір їздить із водієм, а по задньому пасажирському ряду, де сидить Шефір, влучань немає.

Висловлю власну думку.

Стрілянина в Лісниках зручна для кілерів тільки одним – можливістю швидко покинути місце злочину автомобільним транспортом.

На вузькій дорозі, що прилягає до лісу з Іванковичів, багато місць для блокування дороги та організації засідки. Шляхи відходу також вельми зручні та приховані.

Стрілянина обмежилася тільки однією чергою, перші постріли спрямували по водієві, далі було розсіювання. Кілер не став перевіряти машину і не ставив за мету добити всіх. Хоча опору не було.

Факти такі:

1. Точкою обстрілу було обрано людне місце. Вибираючи місце в Лісниках, стрілець мав найзручнішу точку для відходу. Під час замаху в Києві перекрити виїзди набагато зручніше. Під час замаху на трасі поблизу котеджного селища довго діставатися до швидкісної траси. А в Лісниках Обухівська траса, можна відразу піти далеко і загубитися в потоці машин.

2. Стрілянину вели із близької дистанції. Стрілець не зустрів спротиву, машина зупинилася. Однак він не зблизився, не добив усіх у машині і навіть не достріляв по цілі весь магазин. Тобто завдання проконтролювати вбивство Шефіра в нього не було.

Висновок:

Судячи з виконання, психологічне залякування було важливішим, ніж ліквідація Шефіра.

Кого хотіли залякати? Які мотиви?

Цього не вдасться встановити напевно без затримання кілера.

Зрозуміло, передусім можна залякати самого Шефіра.

Але водночас – президента Зеленського. Офіс президента. Партію і фракцію президента.

Це могли зробити для того, щоб відтермінувати ухвалення якогось закону, наприклад, як варіант, закону проти олігархів, а можливо, і навпаки – щоб прискорити його ухвалення.

Продюсерів політичних сюжетів у нас чимало.

Варіантів багато.

Зараз усе залежить від дій поліції і затримання кілера, без цього нічого напевно розплутати не вдасться.

Джерело: Юрій Бутусов / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора