У разі успішного голосування за антикорупційний суд на Гройсмана чекає посилення міжнародного авторитету і перемога над Порошенком

Боротьба з політичним свавіллям, діра в бюджеті на 50 млрд, конфлікт Гройсмана з Порошенком, довіра до України на Заході – чи будуть 7 червня голоси для головної політичної події 2018 року – голосування за антикорупційний суд?

За даними джерел "Цензор.НЕТ", від початку року до державного бюджету надійшло на 50 млрд грн менше, ніж заплановано. Касові розриви закривають завдяки використанню частини коштів місцевих бюджетів. До кінця року за нинішньої динаміки бюджетний дефіцит може становити приблизно 100–120 млрд грн.

Які є шляхи виконання плану доходів?

ДФС розробила план ліквідації основних схем в оподаткуванні, які використовують для виведення капіталів за кордон та мінімізації сплати податків великі фінансово-промислові групи. Очікуваний ефект – від 80 до 150 млрд грн додаткових надходжень від великих платників податків. Однак більшість постраждалих від цих заходів перебуває на Печерську, і розглядати посилення податкового тиску АП, КМ та ВР поки не готові.

Єдине джерело зовнішніх запозичень на велику суму – МВФ. Але у МВФ є дві категоричні вимоги.

Перше – ухвалити закон про антикорупційний суд з одним принциповим пунктом – правом вето на кандидатури суддів у конкурсної комісії, укомплектованої міжнародними представниками.

Друге – підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги для населення як мінімум на 40%.

Із тарифами ситуація жорстка – адже підвищення тарифів дотувала сама держава для зняття соціальної напруги, і тепер ці субсидії поглинають понад 70 млрд грн на рік. Та й перед виборами підвищувати тарифи вкрай небажано. МВФ вимагає, але в цьому питанні є ще невелика перспектива поторгуватися і домогтися відтермінування після виборів.

Є одна реальна позиція для переговорів із МВФ – це антикорупційний суд, політичні реформи, які підвищать довіру до стабільності і майбутнього держави загалом. Однак президент Петро Порошенко вважає, що контролювати антикорупційний суд має все-таки він. І хоче ввести норму про можливість подолання права вето міжнародної комісії під час голосування щодо конкретних суддів. Мотивація президента – не можна повністю віддавати питання українського правосуддя в руки іноземцям. Але МВФ у цьому питанні не має наміру поступатися. Вето – отже, вето.

Бажання контролювати замість бажання управляти і ділитися відповідальністю й повноваженнями не дає президентові змоги усвідомити загрозу через відсутність у країні суду, якому б повністю довіряли і наше громадянське суспільство, і Захід. Можна терпіти багато помилок, якщо ти бачиш, що основну проблему арбітражу в головній галузі вирішено, і створення антикорупційного суду – це та малість, яка здатна дуже сильно і дуже швидко зміцнити авторитет влади. Авторитетний арбітраж у великих корупційних процесах стане гарантією довіри до України. Це була б реальна реформа, якою президент міг би разом із парламентом і всією країною по праву пишатися.

Але на вирішення бюджетної кризи час ще є, уважає президент. Виграє той, у кого міцніші нерви. Провал бюджету – адже це насамперед удар по уряду Володимира Гройсмана. Порошенко не зміг змусити Гройсмана виступити на свою підтримку на виборах і намагався організувати звільнення прем'єр-міністра під час звіту уряду. Однак Гройсман звіт заблокував, і звіт не відбувся. Тепер Гройсман є головним ворогом Порошенка у владі. І президент готовий його прибрати до виборів за будь-яку ціну. Без підтримки прем'єр-міністра сподіватися хоч на якісь результати на виборах президентських і парламентських просто неможливо.

Що ж, у нього в руках є потужний інструмент – антикорупційний суд. Немає суду – немає кредиту МВФ, отже, дефіцит бюджету буде збережено. Навіть більше, Україні доведеться до кінця року погасити попередні кредити МВФ, а це додатково десятки мільярдів. Отже, уряд Гройсмана очікує крах – дуже швидкий, до кінця року.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман прекрасно розуміє, немає антикорупційного суду – немає бюджету – немає уряду.

І Гройсман зробив дуже ризикований хід – він заявив, що якщо антикорупційний суд не буде проголосовано, то він іде у відставку. А це значить – уся система відносин, побудованих депутатами з урядом напередодні виборів, розвалюється, на владу чекає тривалий період хаосу, і в найкритичніший момент. По суті, своєю заявою Гройсман виступив проти Порошенка в цьому принциповому питанні, і зараз має продемонструвати, що в нього підтримка в Раді вища, ніж у президента. Гройсман ставиться до голосування за антикорупційний суд як до вотуму довіри до себе. Замість звіту уряду – антикорупційний суд.

У разі успіху на Гройсмана чекає посилення міжнародного авторитету, перемога над Порошенком у складній внутрішньополітичній боротьбі. Отже, напередодні виборів Гройсман покаже себе як головний ресурс влади у виборчій кампанії.

У разі поразки утриматися без кредитів МВФ уряду буде неможливо. Немає інших надійних переговорних позицій.

У парламенті, за оцінками співрозмовників "Цензор.НЕТ" можна зібрати від 170 до 250 прибічників голосування за антикорупційний суд у варіанті, прийнятному для західних експертів. Результати голосування матимуть важливий характер для швидкості змін у всій країні – це не проблема чиєїсь кар'єри, аж ніяк.

Сподіваюся, що народні депутати в четвер задумаються, що антикорупційний суд з авторитетом, із можливістю посадити злочинців або з можливістю відхилити незаконні претензії антикорупційних органів потрібен не просто МВФ та громадськості. Це потрібно, насамперед, політикам, до того ж як тим, хто при владі і перебуває під ударом, так і тим, кого політичні шторми можуть викинути з влади і позбавити всякого прикриття та можливостей впливу.

7 червня парламенту треба зробити вибір не за Гройсмана чи Порошенка, не за Ситника і не проти Ситника, а за довіру до країни, за довіру до самих себе, для захисту кожного з нас від політичного свавілля напередодні основних виборчих баталій. Антикорупційний суд зараз – це головний порядок денний для держави. Ось чому 7 червня я вийду під Верховну Раду з пікетом для підтримки голосування за антикорупційний суд – це не чиясь особиста проблема, це наша спільна проблема, ми всі ризикуємо однаково.

Джерело: Юрий Бутусов / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора