Анексією Криму займалася російська офіційна військова вертикаль, а Донбас став війною на аутсорсі
Бойовики, що протистоять українській армії на Донбасі, вирішують не тільки загальне завдання, але й безліч приватних, вважає журналіст і телеведучий Павло Казарін.
Мені здається, ми забуваємо про одну важливу деталь.
Дивіться. Крим був армійською спецоперацією. Анексією півострова займалася російська офіційна військова вертикаль. Якби козаків і добровольців не було – нічого б не змінилося.
А Донбас став війною на аутсорсі. Якою займалися різні білякремлівські підрядники. Саме вони продавали Кремлю свої стратегії з дестабілізації регіону. Якщо один підрядник зазнав поразки – його змінював інший. Так просто зручніше. Менше ризиків. Менше витрат. А кадрові частини виконують функцію забезпечення.
Причому мотиви "гравців на аутсорсі" можуть бути найрізноманітнішими. Хтось за допомогою війни бореться за ресурси. Хтось – за близькість до першої особи. Хтось зводить старі рахунки. На відміну від армії вони вирішують не тільки загальне завдання, але й безліч приватних.
І російські спецоперації в Україні – не виняток.
Кожну з них ми оцінюємо за лекалами класичних війн. Шукаємо офіцерську виправку посередників і виконавців. Чекаємо відомих прізвищ у протоколах допиту. Намагаємося знайти струнку логіку в планах і порівнюємо їх із тим, що бачили у фільмах про роботу спецслужб. А коли не знаходимо – розчаровуємося.
Нам здається, ніби кожна така операція – плід багатомісячної роботи професіоналів. Ініціатива зверху. Офіційно санкціонована операція, що пройшла узгодження на всіх поверхах вертикалі. І охоче забуваємо про те, що підрядники операцій можуть не бути причетними до верхніх ярусів владної піраміди.
У них можуть бути різні мотиви. Різні ресурси. Різна компетенція. Їхня картинка реальності зовсім не зобов'язана бути математично вивіреною і вже тим паче – збігатися з нашим сприйняттям реальності. Вони не зобов'язані мати вишколом кадрового спецслужбіста – просто тому, що не мають до силових абревіатур жодного стосунку.
І до цих самих абревіатур можуть не мати стосунку їхні замовники. Тому що дестабілізація для них – це не мета, а засіб. Наприклад, посунути групу-конкурента. Довести лояльність. Підтвердити ефективність.
Сценарії про Джеймса Бонда залиште Голлівуду. Реальність не зобов'язана відповідати нашим очікуванням.
Джерело: "Крим.Реалії"
Опубліковано з особистого дозволу автора