Кейс банку "Альянс" – це не боротьба зі злочинами, а банальний наїзд на бізнес, який залишився в Україні під час війни, нікуди не тікав і нічого не виводив за кордон

Олексій Кущ: У перші дні війни в Україні відбувалися не тільки великі події, але й, так би мовити, "втеча грошей"
Фото: radio.vesti-ukr.com

Як вивести із країни мільярд у перші дні війни і безпідставно зробити винним банк "Альянс".

Преамбула

У перші дні війни в Україні відбувалися не тільки великі події, але й, так би мовити, "втеча грошей". Один із найбільших трейдерів країни з торгівлі електроенергією за жахливої халатності посадовців "Укренерго" сформував перед державною компанією борг на 1,4 млрд грн. Простими словами, реалізував електроенергію, за яку не розрахувався з державою.

Більше того, забрав з "Ощадбанку" свій забезпечувальний депозит (що виступав своєрідною страховкою розрахунків) на сотні мільйонів гривень і вивів ці гроші за кордон. Тільки зараз НАБУ підійшло до розкриття цієї справи. Але, як завжди буває, замість повернення вкраденого відбувається пошук "стрілочників", а гроші вимагають повернути не за рахунок тих, хто їх украв, а стягнути їх... із банку "Альянс", який не має до цих оборудок ніякого відношення.

Як таке сталося, читайте у нашому аналітичному розслідуванні.

Матчастина теми

Адаптація найкращих світових стандартів законодавства на нашому "родючому ґрунті" іноді дає такі паростки, що впору кричати: "Досить приймати закони, бо вже решту немає чим давати". У специфічних умовах нашого правозастосування закони стають інструментом покарання невинних та збагачення несумлінних. Просто шокуючий "кейс" із системою банківських гарантій на ринку електроенергії з'явився нещодавно.

Але спершу на простому прикладі опишу вам технологію, яка призвела до ситуації, яку проаналізую у цьому ж пості, але трохи згодом. Уявіть, що ви проводите операції на фондовому ринку. У вас є гарантійний депозит для покриття щоденного клірингового результату за вашими операціями (коли виникає збиток) і є "торговельне плече", яке вам надає торговельна система. "Плече" зазвичай в декілька разів більше від гарантійного депозиту.

Оператор/організатор торгів має щодня проводити кліринг за вашими операціями й у випадку негативного результату – списувати з вашого депозиту відповідну суму. Якщо він цього не зробить, то цей збиток стане збитком усієї торговельної системи і його має хтось перекрити. Зазвичай це може бути лише організатор торгів, який "провтикав": бо якщо пропустити декілька днів, то збиток може перевищити суму вашого депозиту.

Ринок електроенергії в Україні, розроблений на базі західних стандартів, чимось схожий на цю модель, але трохи складніший. Є трейдер, який купує електроенергію на різних сегментах енергоринку. Є оператор "Укренерго", який контролює так звані небаланси.

Є два види небалансу:

  • Позитивний небаланс – якщо обсяг проданої трейдером електричної енергії менший за обсяг, замовлений у постачальника. У такому випадку оператор системи передачі (а це державне "Укренерго") викупить у трейдера обсяг нереалізованої електроенергії, але за меншою ціною.
  • І є негативний небаланс – якщо обсяги проданої трейдером електричної енергії є більшими за фактично оплачений обсяг.

Уже із цих визначень зрозуміло, що позитивний небаланс – це погано для трейдера і добре для держави, тобто "Укренерго": трейдер купив електрику дорого, а держава в особі "Укренерго" – придбала дешево. Але таких йолопів на ринку майже немає. Інша справа – негативний небаланс: трейдер продав більший обсяг, а розрахувався за значно менший.

За рахунок чого може відбутися такий бенкет? Або за рахунок виробника електроенергії (зазвичай державного), або за рахунок оператора системи передачі (а це теж державне "Укренерго"). "Так це ж справжнє Ельдорадо, – скажете ви, – продавай електроенергію у більших обсягах, а розраховуйся за менші. А негативну різницю "вішай" на державу: на виробника електроенергії (наприклад, "Центренерго") або на державного оператора – "Укренерго".

Мільярди гривень у кишенях тоді забезпечено. Але наші закони про ринок електроенергії писали "вумні європейці" за європейські ж гранти. Вони знали, із ким мали справу, а тому запровадили так звані запобіжники.

Їх три.

Перший – депозит трейдера в "Ощадбанку", який має покривати негативні небаланси. Для цього "Укренерго" має за результатами торгів вчасно подати в "Ощад" відповідне розпорядження про списання коштів трейдера на свою користь. Якщо кошти на депозиті закінчуються, "Укренерго" має надати трейдеру статус "переддефолтний" – це як мітка про призупинення операцій із такою компанією і другий запобіжник. Якщо все зроблено правильно, то до третього запобіжника справа ніколи не дійде.

Це як "кнопка від дурака" на АЕС – як не натискай кнопки на панелі реактора, він у найгіршому випадку перейде в аварійний, але безпечний режим, але вибуху не станеться. Але автори моделі енергоринку вирішили встановити і третій запобіжник – банківську гарантію, яка має гарантувати негативні небаланси трейдера. Зрозуміло, що банки масово надавали такі гарантії, які стали свого роду формальною процедурою.

Схожі гарантії раніше банки давали за сплату імпортерами ПДВ при імпорті чи авалювали векселі Пенсійного фонду в його розрахунках із боржниками. Відсоток таких гарантій, які банки мали виконати в реальності, був мінімальний. Але ж тут на ринку з'явилися справжні умільці, і банки стали заручниками їхніх оборудок. Чому "кнопка від шахрая" не спрацювала?

Відповідну справу розслідувало НАБУ щодо нанесення трейдером ТОВ "Юнайтед Енерджі" збитків державі на суму 176 млн грн. Дамо слово пресрелізу НАБУ:

"24 жовтня 2023 року НАБУ і САП завершили досудове розслідування за підозрою трьох осіб у завданні понад 176 млн грн збитків державному енерговиробнику. Матеріали надані стороні захисту для ознайомлення.

Ідеться про ексчлена дирекції ПАТ "Центренерго", ексначальника департаменту ПАТ "Центренерго" та керівника приватної компанії, які підозрюються у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні.

Слідство встановило, що у 2020 році ПАТ "Центренерго" уклало угоди про продаж електроенергії ТОВ "Юнайтед Енерджі" – переможцю аукціонів.

Через невідбір законтрактованої за цими угодами електроенергії компанія-переможець мала сплатити штраф.

Аби цього уникнути, із ПАТ заднім числом уклали додаткові угоди: виключили з основних угод положення про дозволені межі відхилення у розмірі 5% від договірного обсягу відібрання електроенергії.

Такі зміни дозволили згаданому ТОВ відбирати будь-який обсяг електроенергії, незважаючи на те, що, за умовою проведених аукціонів, відібрання договірного обсягу електроенергії мало бути гарантоване.

У результаті цих дій ПАТ не отримало 176,8 млн грн".

Що це за компанія ТОВ "Юнайтед Енерджі", яка змогла так вигідно "об’їхати на козі" державну компанію "Центренерго"? Ось що пише видання Forbes із цього приводу:

"ТОВ "Юнайтед Енерджі" пов'язують з Ігорем Коломойським. Компанія постачала електроенергію на підприємства Коломойського для забезпечення роботи двох феросплавних комбінатів. Її офіційний власник та директор – Андрій Короткевич-Лещенко, свідчать дані держреєстру в системі YouControl".

Але далі більше. Є ще одна справа на значно більшу суму. Знову процитуємо НАБУ:

"1 січня 2024 року НАБУ і САП викрили схему заволодіння електричною енергією ПрАТ "НЕК "Укренерго" та легалізації отриманих від її продажу коштів.

Сума збитків становить понад 716 млн грн.

Слідство встановило, що у березні 2022 року ТОВ "Юнайтед Енерджі", на той час один із найбільших в Україні трейдерів, закупило у ПрАТ "НЕК "Укренерго" електричну енергію на суму понад 716 млн грн.

Попри наявну заборгованість компанії перед товариством, керівник відповідного департаменту "Укренерго" не зупинив продажу.

Надалі електроенергію продали реальним учасникам ринку, а отримані кошти вивели на рахунки закордонної компанії, підконтрольної організатору схеми, який також є бізнес-партнером учасника справи НАБУ і САП про розкрадання коштів "ПриватБанку".

Грошей за поставлену електроенергію ПрАТ "НЕК "Укренерго" так і не одержало.

Завдяки своєчасним діям НАБУ і САП на кошти у сумі понад 700 млн грн на рахунках залучених до схеми компаній накладено арешт.

У порядку міжнародного співробітництва також заблокували кошти на рахунках підконтрольної організатору схеми компанії у двох європейських країнах.

При цьому були зафіксовані спроби зняти це блокування зацікавленими особами шляхом надсилання на адресу відповідних закордонних правоохоронних органів підроблених листів від імені детективів та прокурорів.

Окрім того, із метою недопущення значних боргів в учасників ринку перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" НАБУ передало НКРЕКП пропозиції щодо внесення змін до окремих положень Правил ринку, які було підтримано".

На сайті Exploration&Production Consulting (EXPRO) є цікаві деталі про ці оборудки, і вони варті того, аби їх процитувати:

"Як пояснили в "Укренерго" на виправдання свого працівника, який згадується в розслідуванні НАБУ, всі працівники компанії тоді працювали у критичних умовах – у процесі облаштування робочих місць в евакуації або в бомбосховищах. Це могло б призвести до певних уповільнень процесів…." – ідеться в повідомленні "Укренерго".

Тобто уявіть собі ситуацію, або "картина маслом": березень 2022 року, найкритичніша фаза війни в Україні, відбиття російської агресії, мільйони біженців, сотні тисяч мобілізованих, уже тисячі жертв, а певна горстка людей виводить за кордон еквівалент 700 млн грн!

І на все державне "Укренерго" виявляється лише один працівник, який міг завадити цій оборудці, але не зміг, бо облаштовував робоче місце в бомбосховищі.

Якщо комусь треба ілюстрацію про "стрілочників" та "цапів відбувайлів", то це, мабуть, найкраща. Тут треба сказати, що насправді удари росіян по енергетичній інфраструктурі й по диспетчерському центу "Укренерго" розпочалися лише восени 2022 року і, до речі, диспетчеризація "Укренерго" в повній мірі виявилася до цього неготовою, що ледь не призвело до блекауту в кінці 2022-го. Але повернемося до викритої схеми.

У деталях цієї справи допоможе розібратися аудиторський звіт Державної аудиторської служби України за результатами аудиту державної компанії "Укренерго".

Аудит виявив, що:

"…ПрАТ "НЕК "Укренерго" не надсилало до 8 березня 2022 року до АТ "Ощадбанк" довідок щодо розміру простроченої ТОВ "Юнайтед Енерджі" оплати вартості його небалансів електричної енергії, при цьому мало почати надсилати з 3 березня 2022 року із присвоєнням ТОВ "Юнайтед Енерджі" статусу "переддефолтний".

Окрім того:

"…Перевіркою визначено, що ненадіслання ПрАТ "НЕК "Укренерго" до АТ "Ощадбанк" довідок щодо розміру простроченою ТОВ "Юнайтед Енерджі" оплати вартості його небалансів електричної енергії за період 3 березня 2022 року – 14 березня 2022 року призвело до перерахування АТ "Ощадбанк" коштів із поточного рахунку СВБ зі спеціальним режимом використання №хххххххх на інший поточний рахунок ТОВ "Юнайтед Енерджі" у сумі 479 225 625,60 грн.

Таким чином, ПрАТ "НЕК "Укренерго" втратило можливість отримати 479 225 625,60 грн у розрахунок погашення дебіторської заборгованості ТОВ "Юнайтед Енерджі" за небаланси електричної енергії".

Тобто з урахуванням описаної мною вище "матчастини" відбулося наступне. В "Ощадбанку" знаходився депозит ТОВ "Юнайтед Енерджі", який мав покривати небаланси цього трейдера перед "Укренерго". Але для отримання цієї компенсації "Укренерго" мало надати в "Ощадбанк" відповідні розпорядження і присвоїти трейдеру статус "переддефолтний". Та це було зроблено із суттєвим запізненням, завдяки чому трейдер встиг забрати свої гроші зі спеціального рахунку в "Ощадбанку" й перевести їх за кордон та інші банки.

Як бачимо, одним махом було зруйновано два основні запобіжники: запобіжник у вигляді депозиту й запобіжник у вигляді дефолтного статусу трейдера. Що це, неуважність звичайного працівника "Укренерго", який облаштовував робоче місце в бомбосховищі, чи посадове нехлюйство? Відповідь на ці запитання має надати слідство, а вердикт – винести суд. Але, як показує досвід, там, де фігурують великі гроші, неуважність – це лише "гарна міна при поганій грі".

І тепер фінал.

Загальна сума заборгованості ТОВ "Юнайтед Енерджі" перед "Укренерго" склала більше ніж 1,409 млрд грн – саме на цю суму "Укренерго" поставило неоплаченої електроенергії, зменшивши свої активи і збільшивши активи трейдера.

Повернути ці гроші тепер буде вкрай важко.

На що розраховували учасники схеми? А вони розраховували, що існує банк "Альянс", який надав банківську гарантію (пам’ятаєте тезу про третій запобіжник?). Але гарантія банку надається відповідно до чітких законодавчих правил і норм. Відповідно до встановлених правил і самого договору, гарантія може бути активована лише у випадку, якщо інші учасники виконали всі свої обов'язки.

Тобто коли вчасно спрацювали запобіжник №1 (депозит) та запобіжник №2 (статус трейдера). Але якщо всі ці обов'язкові вимоги були порушені, то гарантія втрачає силу. Тут можна навести досить показовий приклад з автомобільною страховкою. Уявіть собі, що людина придбала автомобіль і застрахувала його, але зробила це з однією метою – отримати страховку, а не захист від ризиків.

Розігнала автомобіль і "врізалася" в бетонну стінку чи залишила автомобіль відкритим із ключами на узбіччі дороги, бо ця людина домовилася з грабіжником (той отримує авто, а водій – страховку). Звичайно, що страхова компанія не буде платити за таких обставин. До речі, НБУ висловив аналогічну думку – гарантія може бути виконана банком лише у випадку, якщо дотримані всі умови її видачі.

Це як вексель: один неправильний запис – і дефект форми. Якщо банк виконає зобов'язання за такою гарантією, та ще й на таку суму, то НБУ перший же закриє його після чергової перевірки. А посадова особа банку, якщо виконає недійсну гарантію, вчинить посадовий злочин перед акціонерами. Логіка учасників схеми (повісити все на банк) тут цілком проглядається. Але, на жаль, таку ж логіку почало застосовувати НАБУ – є "стрілочник" в "Укренерго", але що з нього взяти?

Зате є банк, із якого можна взяти досить багато. А для цього банк треба "примусити" до цього, зокрема шляхом звинувачення та безпідставного "вписування" у схему. Але це вже не боротьба зі злочинами, а банальний наїзд на бізнес, який залишився в Україні під час війни, нікуди не тікав і нічого не виводив за кордон. Більше того, це може призвести до системної проблеми – банки взагалі можуть перестати видавати гарантії своїм клієнтам: зиску мало, а ризиків – "вище даху".

НАБУ досить активно почало розплутувати цю схему, але потім, побачивши банк, перейшло на манівці. Детективам краще було б розплутати цю схему в контексті куди пішли гроші, хто і що за це "отримав" та зайнятися арештом цих активів і поверненням їх на користь держави. І розглядати гарантію, видану банком "Альянс", у контексті законодавства, а не в контексті, що "в банку є гроші".

Бо інакше у нас знову буде покарання невинних і збагачення несумлінних.

Джерело: Алексей Кущ / Facebook