Принцип "один воює – троє в тилу" не працює. Одного воїна може забезпечити 60 тиловиків

Ціна армії.

Наведу свої розрахунки вартості комплектування військових підрозділів України. Особливо нервових товаришів одразу попереджаю: це розрахунки на основі публічної інформації, жодних секретних даних у мене немає.

Утримання одного солдата – це 1 млн грн на рік (у середньому). Сюди входять грошове забезпечення, харчування, форма, засоби захисту й мінімальне обладнання. Одна штатна бригада – приблизно 4 тис. солдатів, тобто 4 млрд грн на рік на утримання бійців. Технічне оснащення однієї бригади – приблизно $250 млн на старті. Тобто сумарно створення однієї нової бригади – це $350 млн.

Для формування угруповання з нових 10 бригад потрібно $3,5 млрд, або 140 млрд грн. Якщо брати реальну середню зарплату в Україні на рівні 15 тис. грн, із неї можна зібрати десь 2,5 тис. грн прибуткового податку (з урахуванням податкової пільги) на місяць. Розрахунок, звісно, спрощений. На рік – до 30 тис. грн податків з особи.

Скажімо, усі свої гроші такий найманий працівник витратив на купівлю товарів в офіційних торгових мережах, і з усіх цих товарів і послуг заплатили 20% ПДВ. Що, до речі, є абсолютно нереальною ситуацією, оскільки ПДВ сплачують за сальдовим принципом, є схематоз і готівковий обіг.

Але також є й інші податки, наприклад, акциз. Ну, скажімо, усі податки заплатили. Це дасть іще 2,5 тис. грн податків, сумарно виходить щонайбільше 5 тис. грн на місяць, або 60 тис. грн на рік з одного працівника. Скільки потрібно платників податків для забезпечення 10 нових бригад?

Приблизно 2,5 млн громадян, які працюють у тилу. Тобто принцип "один воює – троє в тилу" очевидно не працює. Три людини не можуть забезпечити одного воїна. Це неможливо. На одного воїна потрібно 60 осіб у тилу.

Тобто війна "власним коштом" без емісії, боргів і зовнішньої допомоги – це мобілізація до 1,5–2% населення, котре працює. Для України – це показник приблизно 400 тис. осіб, якщо взяти й пенсіонерів (вони сплачують податки як кінцеві споживачі).

Це, так би мовити, економічно обґрунтована величина. Усе, що вище, можна фінансувати через емісію, борги і/або зовнішню допомогу.

Але як же ми фінансуємо армію чисельністю понад 1 млн людей, запитаєте ви? У моїх розрахунках показано модель самостійного фінансування армії з нуля. Значна частина озброєнь у нас була, частину зброї нам дали й дають безплатно, тобто витрачати на кожну бригаду по $250 млн на техоснащення не довелося.

Але з кожним роком мій розрахунок ставатиме дедалі актуальнішим, оскільки техніку знищують, нове поповнення вже не таке масштабне тощо.

Якоїсь миті нам доведеться озброювати нові бригади майже з нуля і робити це винятково зі своїх ресурсів. І ось тут визначена мною пропорція стане на повний зріст. І збільшенням податків тут нічого не вдієш. Цінуйте людей – вони приносять податки, як курка яйця.

Хоча з курки виходить гарний бульйон. Але лише один раз. А омлет можна їсти щоранку.

Джерело: Analityka_Kush / Telegram