Радянський Союз міг розвалитися криваво, але в 90-ті роки Москва ініціювала мирні переговори. А Путін зруйнував цей процес на території колишнього СРСР

Володимир Путін знищив усе, що було зроблено в 90-ті роки й на початку нульових у галузі будівництва громадянського суспільства в Росії, обнулив не лише її конституцію, а й становище у світі. Але на тлі розв'язаної Кремлем рік тому війни тьмяніє ще одне путінське "досягнення" – руйнування мирного процесу на території колишнього СРСР.

Радянський Союз міг розвалитися важко і криваво. Так усе й пішло спочатку: Придністров'я, війна Грузії з Південною Осетією та Абхазією, Карабаський конфлікт, громадянська війна у Таджикистані. Це лише відкриті конфлікти, а скільки було тяжких очікувань від імовірної появи нових гарячих точок.

Але в 90-ті роки при владі в Росії були зовсім інші люди, і все це важке десятиліття Москва була ініціатором мирних переговорів на території колишнього СРСР (дуже шкода, що цієї мудрості тоді не вистачило для Чечні). У підсумку до кінця 90-х років гарячі точки стали напівзотлілими. Розрахунок був простий: минуть роки, образи почнуть забуватися, і людські відносини, побудовані на економічній співпраці, витіснять націоналістичні амбіції.

Путін почав руйнування цього мирного процесу, щойно притиснув під себе країну. Кремль безцеремонно вліз в українські вибори 2004 року. 2008 року Росія визнала Абхазію і Південну Осетію, поставивши хрест на мирному врегулюванні цього питання з Грузією. Далі – більше: анексований Крим, ініціація "ДНР" і "ЛНР", російсько-українська війна, розпочата 2014-го. Путін створив передумови для громадянської війни в Білорусі, підтримавши Лукашенка, намагався влізти в Казахстан.

Вибухнув карабаський конфлікт: спочатку війною 2020 року, тепер – блокадою Лачинського коридору. На черзі Придністров'я і Молдова, недаремно Лавров уже називає цю країну "новою Україною". Параноїки, які виступають на російському телебаченні, регулярно згадують територіальні претензії до країн Балтії та необхідність коридору до Калінінграда.

Схоже на Югославію початку 90-х років, лише з поправкою на розміри країни й наявність ядерної зброї. І всім тепер очевидно – були б ресурси й сили, уже б бомбили.

А тому треба, щоб сил у Росії не залишилося.

І поточний час: Leonid Nevzlin / Telegram