Російська влада фактично говорить: чорт із ними, із санкціями, будемо готуватися до гіршого. Треба знову вчитися жити, відгородившись від світу ровом
Життя "за ровом", до якого переходить Росія, відкидає відкриті кордони, обіг долара, наявність закордонних рахунків, зазначила російський політолог Лілія Шевцова.
Росія занурюється в себе, огризаючись.
"Інцидент" у Керченській протоці підтверджує зміну віх у нашому російському житті. Ідеться про набагато більше, ніж анексію Азовського моря і чергове покарання Заходу. Кремль виводить Росію із сірої зони. Епоха двозначності, коли можна одночасно грати у війну і мир, бути ворогом і партнером Заходу, завершується. Закривається цілий період у нашому житті.
Нам треба знову вчитися жити, відгородившись від світу ровом. Російська влада фактично говорить: чорт із ними, із санкціями, будемо готуватися до гіршого. А якщо зруйнувати блокаду не вдається, ні з ким не будемо панькатися! От і довели свої бійцівські якості в Україні. А тепер будемо чекати, що Росії (не тільки Кремлю, а всім нам!) за це буде. І що ще буде за напіванексію Північного морського шляху!
Вичерпавши можливості існування у двох "діапазонах" (співпрацюючи із Заходом і стримуючи Захід), Росія повертається до опори на власні сили. Це вже інше життя й інша траєкторія. Нарощують фінансові резерви. Формують другу "вертикаль" для підстраховки прогнилої: народний фронт має контролювати витрати і виявляти бюрократів, які розперезалися. Путін створює свій варіант ленінської РСІ – робітничо-селянської інспекції. Путінська РСІ має стежити за здійсненням путінських указів: "щоб не профукали".
Знахабнілих місцевих начальників замінюють на особисту охорону Путіна. Іде пошук нового інструменту мобілізації населення навколо влади і повернення йому звички жити в облозі. Врешті, влада, не маючи можливості запозичити у Заходу технології, шукає спосіб власного "технологічного прориву".
Ви скажете: яке ж занурення країни "в себе", якщо Путін об'їжджає світ у пошуках партнерів? Одне іншому не суперечить. Підготування Росії до життя "за ровом" не означає відмову лідера від пошуку підтверджень її державного статусу. Результат його зустрічей та переговорів не настільки важливий. Важливіша картинка, як на саміті "Двадцятки": наш лідер в оточенні світового клубу.
Життя "за ровом", до якого переходить Росія, відкидає звичне: і відкриті кордони, і обіг долара, і наявність кількох паспортів в еліти, і можливість закордонних рахунків та закордонного навчання для дітей, і кастровані свободи. І жодних вам Samsung Galaxy з реперами на додачу! І вже жодних проміжних майданчиків, де пристойні люди могли співпрацювати з владою і продовжувати бути пристойними – типу РПЛ при президенті. Одним словом, "занурення у себе" означає обнулення нашого життя після 1991 року.
У цьому контексті виникає кілька запитань:
- чи можна вижити з опорою на свої сили без переходу до диктатури та будівництва ГУЛАГу?
- чи погодиться еліта, інтегрована в Захід, на життя в закритій комірчині?
- чи можливий діалог із Заходом, якого шукає Путін, якщо Кремль не готовий відступити навіть у дрібницях?
Ми все більше схожі на піддослідного кролика для Китаю, який дивиться на нас і вирішує, де "червона лінія", яку він не може перетнути у конфронтації із Заходом, у примусі Заходу до співпраці, запозичення західних технологій, у конфлікті із сусідами щодо анексії морського простору. Ось яка доля – стати кроликом для іншої держави...
Джерело: Лилия Шевцова / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора