Якщо в Тимошенко є якийсь козир, то вже пора. Далі – небезпечна ймовірність опинитися на узбіччі української політики

Опубліковано з особистого дозволу автора

Джерело: kontrakty.ua

Їм тут не раді, або Ненудні вибори.

Про те, що у кандидатів, які вважали себе головними претендентами на президентський пост, неприємності, стало, загалом, зрозуміло ще наприкінці минулого року, коли до фаворитів неофіційної на той момент гонки увійшов Володимир Зеленський, який не оголошував про свою участь у ній.

Комусь здавалося, що в умовах реальної кампанії підтримка "клоуна" розвіється, як марево. І ось уже тиждень до дня голосування, Зеленський не просто впевнено і з великим відривом лідирує, він ще і за результатами моделювання другого туру буквально громить як Порошенка, так і Тимошенко. Причому в протистоянні чинному главі держави перевага лідера "Кварталу 95" стає просто непристойною: за даними КМІС, заміряними 14–22 березня, Зеленський у другому турі переміг би 43% проти 17,6%. Соціологічна група "Рейтинг" (опитування 5–14 березня) дає 39% проти 18%. Про жодну випадковість ітися вже не може, і перспектива побачити шоумена президентом країни не тільки реальна, саме таким є найімовірніший результат виборчої кампанії.

І в опитуванні КМІС уперше українці відповіли, що у Володимира Зеленського найвищі шанси стати новим лідером країни. До цього, незважаючи на його лідерство в рейтингах, більшість громадян вважала, що Петрові Порошенку все одно вдасться утримати владу.

Заслуга Петра Олексійовича у стрімкому політичному злеті теле- і кінозірки безсумнівна. Він впевнено лідирує в антирейтингу і якось примудряється в абсолютно умоглядному, нездійсненному другому турі програвати навіть Юрієві Бойку: 21,6% проти 26% (КМІС). Так-так, тому самому Юрієві Бойку, який нещодавно злітав зі своїм босом Віктором Медведчуком на васальний уклін до Москви до прем'єр-міністра Росії. Здається, ніхто не міг би програти Бойку, і довгий час на Банковій вважали, що він склав би Порошенку ідеальну пару у фіналі. Реклама Бойка регулярно з'являлася на президентському "5 каналі", а Медведчуку недарма дали змогу розкрутити в Україні свої два канали: NewsOne і "112". Але ось і вихід у фінал під великим питанням, і навіть для відверто прокремлівського кандидата чинний президент – легка жертва.

Слабкість Порошенка не стала додатковою можливістю для Юлії Тимошенко. Із 2016 року на чолі президентського рейтингу вона повністю провалила початок 2019 року, коли розгорнулася офіційна кампанія. Їй не допоміг і унікальний досвід президентських кампаній – Тимошенко не зуміла привернути до себе якусь особливу увагу виборців у найвирішальніший момент. Не Юля визначає інтригу фінального етапу перегонів, ініціатива упущена. Можливо, якийсь козир є на останні дні перед голосуванням, але ці дні – ось вони, пора, далі небезпечна ймовірність залишитися за бортом гонки і в підсумку переміститися на узбіччя української політики: ну скільки можна програвати?

Таким же заговорено безталанним уже виявився Анатолій Гриценко. Усі спроби зіграти в єдиного демократичного кандидата нікого не переконали ні в чому, лідерські якості у Гриценка так і не з'явилися, та й із якого дива вони б у нього раптом узялися, якщо їх ніколи не було. Полковник не тільки не зміг втрутитися в боротьбу за головний приз, але й, схоже, склав компанію Порошенку, Тимошенко і Бойку як представникам відхідної політичної натури. Їм тут не раді. Що, на жаль, не означає їхнього швидкого виходу з арени, для цього будуть потрібні додаткові зусилля. Як і високо ймовірний прихід Зеленського не означає народження нової державної плеяди, для цього ще практично нічого не зроблено.

Країна входить у затяжний період великої невизначеності, у якому ризики перемішані із шансами. Вип'ємо за те, щоб удалося по максимуму скористатися шансами, а ризики не реалізувалися. І далі спостерігаймо за кампанією. Так ненудно давно вже не було.