До сесійної зали законопроект про заборону абортів потрапити не повинен. Це ганьба G

Перед тим, як створювати законопроект, треба дослідити питання. Заборони, за своєю суттю, часто не досягають своєї мети. Треба розуміти: безліч питань, які, як нам здається, повинен регулювати законодавець, насправді розв’язують не шляхом заборони, а через поліпшення економіки та соціального захисту. Хороший приклад – боротьба з корупцією. Її можна заборонити, але це однаково нічого не дасть. З нею треба боротися іншими методами. Така сама ситуація з абортами.

Яка мета законодавця? Збільшити рівень народжуваності? Для цього є інші ефективні інструменти. Наприклад, створення такого соціального захисту для жінки, щоб вона могла утримувати дитину без чоловіка. Тому що більшість абортів – це випадки, коли жінка чітко розуміє, що буде змушена ростити дитину самостійно.

Друга. Небажана вагітність – це переважно наслідок непоінформованості обох партнерів: і чоловіка, і жінки. Долати необізнаність заборонами неможливо, бо необізнаність усе одно залишається. Треба із середніх класів школи дітям розповідати, що таке контрацептиви, що таке середина циклу у дівчинки, що таке перерваний статевий акт, і що саме після нього найчастіше настає небажана вагітність. У нас у державі така дрімучість, що безліч людей, доживаючи до шанобливого віку, так і не дізнаються, чому трапляється небажана вагітність, і які контрацептиви взагалі існують.

Третє. У більшості маленьких населених пунктів України в людей немає можливості придбати контрацептиви. Тобто фізіологічна потреба у них з’являється набагато частіше, ніж вони виїжджають до великого міста. Тому має бути освітня держпрограма, а ще держпрограма, яка доставить людям практично в будинок потрібні контрацептиви. З мого досвіду спілкування з неблагополучними сім'ями – у багатьох насправді немає грошей купити найпростіші контрацептиви. Про це має подумати законодавець.

І головне – заборона абортів призводить до неминучого збільшення кримінальних абортів, підвищення їхньої вартості та до смертей жінок (вони все одно будуть робити аборти, і не завжди в приміщеннях лікарень). Крім того, жінки, які не зможуть зробити підпільний аборт, будуть убивати новонароджених дітей або залишати їх у притулку. Тобто, цей закон нам тільки збільшить кількість убивств і смертей, і тому він дуже небезпечний.

Ще одне важливе питання – паритетність прав учасників статевого акту. Законодавець чомусь звертає увагу лише на обов'язок жінки народити й утримувати дитину. Очевидно, автор законопроекту має середньовічний світогляд і не розуміє, що біологічний батько також зобов'язаний піклуватися про дитину. І якщо вже говорити про законодавче регулювання питання, тоді спочатку треба зобов'язати чоловіків брати на себе утримання дитини, яку зачали випадково і яка небажана. Нехай до статевого акту чоловік підписує письмове зобов'язання, тоді з'явиться і право від жінки щось вимагати.

Отже, ми прийшли до абсурдності цієї норми, і я сподіваюся, що вже на стадії законопроекту ця ініціатива помре. До сесійної зали такі документи не повинні потрапляти. Це ганьба.

Я спілкувалася з багатьма депутатами, які подавали настільки неоднозначні законопроекти раніше, і дійшла висновку, що ніякої глибинної стратегії у них немає, окрім бажання персональної слави за всяку ціну. Сьогодні поширена думка, що поганий піар – це лише некролог, усе інше добре. Отже, людина намагається прославитися і більше нічого. Адже зараз усі почнуть шукати, хто автор цього законопроекту. Він сам, очевидно, буде стверджувати, що порушив проблему на рівні громадського обговорення.

Ще. Коли ініціатором таких проектів є чоловік, створюється враження, що в Україні завжди перемагає чоловічий шовінізм. Такі питання якщо і варто обговорювати, то це повинні робити жінки. Адже в нашій країні майже не зустрінеш чоловіка, який сам виховує та утримує дітей. В Україні це переважно жіночий клопіт.

Джерело: "ГОРДОН"