Якщо Шеремета дійсно вбили білоруські спецслужби, то це вже взагалі. Це, вибачте, не "Моссад" і не МI6

Версія про можливу причетність білоруської влади до вбивства Шеремета – не нова.

Уривок запису розмови нібито представників білоруських спецслужб щодо вбивства Шеремета – цікавий, але до цієї версії дуже багато питань.

Убивство планували у 2012 році, а реалізували у 2016-му.

Чи зберігалася всі ці роки небезпека від діяльності Павла Шеремета для білоруської влади? Що це за діяльність?

Чому записи оприлюднили лише зараз? Із якою метою? Хто і як їх зберігав усі ці роки й чому білоруські спецслужби, якщо вони такі круті, допустили цей запис і витік інформації?

Чим підтверджується дата, місце запису та приналежність голосів? Коли такі записи оприлюднять із голосами наших політиків, то принаймні для себе, а не в рамках провадження, ми можемо зробити висновок – кому належить голос. І по контексту розмови іноді можна припустити час і місце запису. Але в даній ситуації дуже складно оцінювати бодай якось цей запис.

Якщо припустити, що вбивство вчинили білоруські спецслужби, то тоді доведеться змиритися з думкою, що в Україні своїх спецслужб просто немає. Бо так, щоб у центрі столиці, серед білого дня, із вибухівкою, із тривалою багаторічною підготовкою діяла спецслужба іншої держави – це вже взагалі. Тим більше, даруйте, але це ж не "Моссад" і не МI6 діяли.

У кожної версії будь-якого резонансного вбивства завжди є свої бенефіціари. Особливо якщо в колі підозрюваних – спецслужби, політики, олігархи. Чому? Тому що резонанс – це капітал, яким можна скористатися як у бізнес-інтересах, так і в політичних. Достатньо сформувати громадську думку, а це дуже просто зробити.

Наприклад, люди легко вірять у те, що злочин може вчинити зовні неприємна людина зі складним характером і низьким IQ, натомість буде дуже складно переконати суспільство у винуватості розумної, красивої вчительки.

У версії про причетність Лукашенка – бенефіціари не тільки в Україні. Тож далі буде цікавіше. В інформполі почнеться боротьба за вашу думку.

Тому не поспішайте з висновками. Чекайте на переконливі докази та відновлену до дрібниць логічну картину злочину – від моменту замовлення до виконання.

Джерело: Анна Маляр / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора