Колишній спецпризначенець готовий розповісти про причетність КДБ Білорусі до вбивства Шеремета

Машину Шеремета підірвали в Києві в липні 2016 року
Фото: EPA
Колишній білоруський спецпризначенець Ігор Макар заявив про готовність дати свідчення про причетність КДБ Білорусі до вбивства українського журналіста Павла Шеремета у Європейському суді та в Офісі генерального прокурора України.

Колишній співробітник білоруського спецзагону Ігор Макар передав аудіозаписи українським силовим відомствам, на яких нібито посадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема українського журналіста Павла Шеремета. Він заявив про готовність особисто свідчити у справі про вбивство Шеремета, повідомило Суспільне 4 січня.

Зараз ексспецпризначенець перебуває в одній із країн Євросоюзу. Він готовий дати свідчення у Європейському суді та в Офісі генерального прокурора України. Матеріал про причетність КДБ Білорусі до вбивства Шеремета, як стверджує Макар, він дістав 2012 року від анонімних джерел у білоруському відомстві.

"У 2012 році я цей запис послухав і почув там ім'я мого друга. Це Олег Алкаєв (колишній начальник Мінського СІЗО №1, який розслідував зникнення політичних опонентів Олександра Лукашенка.   "ГОРДОН"). Після чого я зрозумів, що мені необхідно врятувати йому життя. Я спочатку передав записи американським спецслужбам, щоб урятувати життя Алкаєва, він зараз живий. Також завдяки цьому залишаються живими [екскомандир бригади спецзагону Володимир] Бородач і [начальник відділу МВС Білорусі з боротьби з корупцією В'ячеслав Дудкін]".

Також планували й фізичне усунення російського політолога Андрія Суздальцева. Макар сказав, що передав аудіозапис для публікації бельгійському виданню EUobserver.

"Були зроблені всі можливі експертизи. Проводилась фоноскопічна експертиза, яка підтверджена. Пізніше, якщо це буде потрібно, буде зроблена біометрична експертиза. І найголовніше, що людина, колишній працівник КДБ, який має безпосередній стосунок і до тих людей, із якими розмовляє [колишній голова Комітету держбезпеки Білорусі Вадим] Зайцев", – пояснив він.

Колишній спецпризначенець зазначив, що якби спробував опублікувати цей запис 2012 року, то його б усунули.

"Політична ситуація була зовсім інша. Я б 100% пожертвував своїм життям, і цей запис сьогодні б не почули. Ми б не відкрили очі на всі ці злочини [режиму Лукашенка], які планувалися, вчинені, зокрема вбивство Павла Шеремета", – сказав Макар.

Офіційно Макара поки не допитували, але, як стверджує він, 4 січня з ним зв'язувалися українські спецслужби.

"Я розмовляв і дав свою згоду на співпрацю. Я готовий дати свідчення в Генеральній прокуратурі України. Також я сказав, що свідчення буде готовий надати колишній співробітник, який зараз виїхав у країну Євросоюзу. Я планую прилетіти в Київ. Не знаю, коли. Це залежить від спецслужб України. Зараз дуже погана ситуація з COVID-19, тому все залежить від них і, мабуть, від слідства", – повідомив колишній білоруський співробітник спецзагону.

Бельгійське видання EUobserver 4 січня 2021 року опублікувало аудіозаписи розмов Зайцева (2008–2012), у яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в мінському офісі Зайцева.

"Ми маємо попрацювати над Шереметом, який є великим головним болем... Ми закладемо [бомбу] тощо, і цього бісового щура рознесе на бісові шматки – ноги в один бік, руки – в інший. Якщо ж усе [матиме вигляд] як із природних причин, то люди не зрозуміють сигналу... Президент [Лукашенко] чекає на ці операції", – цитує Зайцева EUobserver.

Як свідчать слова колишнього глави КДБ, 2012 року готували операції з усунення деяких політичних опонентів Лукашенка на території інших держав. Як зазначив Зайцев, завдання щодо організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо Лукашенко. На це він виділив $1,5 млн.

Нацполіція України заявила, що одержала інформацію видання EUobserver. Наразі Нацполіція здобула дозвіл на проведення слідчих дій в одній із європейських країн, проте не уточнила, у якій саме.

Директор департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко заявив, що інформація журналістів "підтверджує основну версію слідства, що наші обвинувачені діяли не самостійно, а виконували певний злочинний задум певних невстановлених осіб".

Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко сказав, що ця версія ніяк не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, оскільки "стосується можливих варіантів того, хто був замовником убивства, а не його виконавцем".

Адвокати фігурантів справи про вбивство Шеремета вважають, що нова інформація з версією про причетність до злочину білоруських спецслужб може "зруйнувати" версію слідства.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Згодом того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко. Їх усіх заарештували. Фігуранти заперечують свою причетність до вбивства.

Згодом Кузьменко випустили із СІЗО під цілодобовий домашній арешт, Дугарь – під особисте зобов'язання, Антоненко перебуває під вартою майже рік. Востаннє запобіжний захід для всіх трьох продовжили до 7 лютого.

Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери відеоспостереження на шляху змовників.

22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.

Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судити Антоненка, Дугарь і Кузьменко будуть за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня.