Втрати російських окупантів
1 205 690

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 472

ТАНКИ

434

ЛІТАКИ

347

ГЕЛІКОПТЕРИ

Убивство Шеремета. Нацполіція України дістала дозвіл на слідчі дії "в одній із європейських країн"

Убивство Шеремета. Нацполіція України дістала дозвіл на слідчі дії "в одній із європейських країн" У поліції заявили, що розпорядника інформації, пов'язаної з убивством Шеремета, запросили "для проведення необхідних слідчих дій"
Фото: depositphotos.com

Нацполіція України у грудні 2020 року дістала інформацію про те, що керівництво Білорусі розглядало варіант убивства журналіста Павла Шеремета.

Національна поліція України дістала інформацію бельгійського видання EUobserver про те, що Олександр Лукашенко і КДБ Білорусі розглядали варіант убивства журналіста Павла Шеремета. Про це 4 січня повідомляє пресслужба Нацполіції.

"У грудні 2020 року слідство Нацполіції отримало за допомогою Служби зовнішньої розвідки України певну інформацію, що представляє інтерес у розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета у 2016 році. Документи та аудіозаписи, крайні з яких датовані 2012 роком, вже надійшли в розпорядження слідства і становлять інтерес із точки зору встановлення замовників злочину", – ідеться в повідомленні.

Наразі Нацполіція дістала дозвіл на проведення слідчих дій в одній із європейських країн, проте не уточнила, у якій саме.

Крім цього, розпорядника інформації, що з'явилася, запросили "для проведення необхідних слідчих дій".

4 січня 2021 року бельгійське видання EUobserver опублікувало аудіозаписи розмов колишнього голови Комітету держбезпеки Білорусі Вадима Зайцева (2008–2012 роки), у яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в мінському офісі Зайцева.

"Ми маємо попрацювати над Шереметом, який є великим головним болем... Ми закладемо [бомбу] тощо, і цього бісового щура рознесе на бісові шматки – ноги в один бік, руки – в інший. Якщо ж усе [матиме вигляд] як із природних причин, то люди не зрозуміють сигналу... Президент [Лукашенко] чекає на ці операції", – цитує Зайцева EUobserver.

Як свідчать слова колишнього глави КДБ, 2012 року готували операції з усунення деяких політичних опонентів Лукашенка на території інших держав. Як зазначив Зайцев, завдання щодо організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо Лукашенко. На це він виділив $1,5 млн.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Згодом того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко. Їх усіх заарештували. Фігуранти заперечують свою причетність до вбивства.

Згодом Кузьменко випустили із СІЗО під цілодобовий домашній арешт, Дугарь – під особисте зобов'язання, Антоненко перебуває під вартою майже рік. Востаннє запобіжний захід для всіх трьох продовжили до 7 лютого.

Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери відеоспостереження на шляху змовників.

22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.

Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судити Антоненка, Дугарь і Кузьменко будуть за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів