$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather -1 Київ
languages

Убивство Шеремета. Нацполіція України дістала дозвіл на слідчі дії "в одній із європейських країн"

Убивство Шеремета. Нацполіція України дістала дозвіл на слідчі дії "в одній із європейських країн" У поліції заявили, що розпорядника інформації, пов'язаної з убивством Шеремета, запросили "для проведення необхідних слідчих дій"
Фото: depositphotos.com

Нацполіція України у грудні 2020 року дістала інформацію про те, що керівництво Білорусі розглядало варіант убивства журналіста Павла Шеремета.

Національна поліція України дістала інформацію бельгійського видання EUobserver про те, що Олександр Лукашенко і КДБ Білорусі розглядали варіант убивства журналіста Павла Шеремета. Про це 4 січня повідомляє пресслужба Нацполіції.

"У грудні 2020 року слідство Нацполіції отримало за допомогою Служби зовнішньої розвідки України певну інформацію, що представляє інтерес у розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета у 2016 році. Документи та аудіозаписи, крайні з яких датовані 2012 роком, вже надійшли в розпорядження слідства і становлять інтерес із точки зору встановлення замовників злочину", – ідеться в повідомленні.

Наразі Нацполіція дістала дозвіл на проведення слідчих дій в одній із європейських країн, проте не уточнила, у якій саме.

Крім цього, розпорядника інформації, що з'явилася, запросили "для проведення необхідних слідчих дій".

4 січня 2021 року бельгійське видання EUobserver опублікувало аудіозаписи розмов колишнього голови Комітету держбезпеки Білорусі Вадима Зайцева (2008–2012 роки), у яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в мінському офісі Зайцева.

"Ми маємо попрацювати над Шереметом, який є великим головним болем... Ми закладемо [бомбу] тощо, і цього бісового щура рознесе на бісові шматки – ноги в один бік, руки – в інший. Якщо ж усе [матиме вигляд] як із природних причин, то люди не зрозуміють сигналу... Президент [Лукашенко] чекає на ці операції", – цитує Зайцева EUobserver.

Як свідчать слова колишнього глави КДБ, 2012 року готували операції з усунення деяких політичних опонентів Лукашенка на території інших держав. Як зазначив Зайцев, завдання щодо організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо Лукашенко. На це він виділив $1,5 млн.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Згодом того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко. Їх усіх заарештували. Фігуранти заперечують свою причетність до вбивства.

Згодом Кузьменко випустили із СІЗО під цілодобовий домашній арешт, Дугарь – під особисте зобов'язання, Антоненко перебуває під вартою майже рік. Востаннє запобіжний захід для всіх трьох продовжили до 7 лютого.

Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери відеоспостереження на шляху змовників.

22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.

Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судити Антоненка, Дугарь і Кузьменко будуть за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня.