Початкова ідея муніципальної варти – забезпечити спокій у межах міста – перетворюється на повну анархію в застосуванні сили G

Напівзаконні охоронці порядку.

Згідно із чинним законодавством, кожен громадянин України має право затримувати особу, коли бачить, що вчиняється злочин. Перешкоджати вчиненню криміналу – святий обов’язок свідомого мешканця нашої країни. Окрім правоохоронних структур, які працюють, нішу безпеки намагаються також заповнити й працівники муніципальної поліції – відносно нового для нас утворення. Утім юридичних аспектів і каменів спотикання довкола цього питання в Україні досить багато. Спробую частину з них розкрити…

Зараз в Україні ми маємо надзвичайно цікаву ситуацію – на папері муніципальні формування законні, а на практиці – виходять інколи дуже далеко за межі дозволеного, вчиняючи протиправні дії. І навіть у короткостроковій перспективі відсутність ефективного контролю за діяльністю муніципалів зі сторони поліції може стати реальною безпековою проблемою всередині країни.

В українських містах після Революції гідності один за одним стали з'являтися підрозділи муніципальної поліції – так звана варта. Ці формування з охорони громадського порядку вже встигли стати фігурантами гучних скандалів у регіонах, у переважній більшості вони були на боці місцевої влади або відстоювали інтереси тих чи інших "авторитетів".

Насправді "вартові" мають право лише охороняти міське майно, контролювати дотримання правил паркування, встановлення МАФів і вуличної торгівлі, а також стежити за чистотою вулиць. При цьому статути місцевих муніципальних структур дозволяють їхнім співробітникам застосовувати силу, використовувати травматичну зброю і спецзасоби, затримувати й перевіряти документи громадян. Але знову ж таки їхні внутрішні документи не підкріплені на законодавчому рівні. Ось і виходить, що, у залежності від міста, повноваження "копів" відрізняються. Бо ж законопроект "Про муніципальну варту" із 2015 року припадає пилом у парламенті, і його розгляд чи не навмисно затягують.

У результаті цілого комплексу проблем і через непрозорість повноважень муніципалів між ними та громадянами виникають конфлікти. Дуже часто "вартові" перешкоджають громадянам, журналістам та активістам бути присутніми на засіданнях місцевих рад, незаконно залучаються до охорони громадського порядку під час мирних протестів. Як наслідок, початкова ідея – забезпечити спокій у межах міста – перетворюється на повну анархію в застосуванні сили й у відповідальності за порядок як такий.

Ба більше: створення муніципальної варти і її утримування (яке фінансується з місцевих бюджетів, а отже з наших кишень) відбувається не завжди чесно та прозоро. Зазначу, громадські активісти Львова дослідили, що у "Муніципальній дружині" міста неодноразово відбувалися виплати без чіткого заповнення реквізитів у документах. Усупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України, охоронцям ЛКП "Муніципальна дружина" нараховувалися надбавки до 50% за суміщення професій та розширення зони обслуговування.

Минуло три роки відколи президент України підписав закон "Про Національну поліцію", від якого правоохоронці й досі намагаються прийти до тями. Розумію, що ті європейські інструменти боротьби зі злочинністю, які нам нав’язували горе-реформатори з Грузії, виявилися не надто ефективними в українських реаліях. Тому мешканці міст самі починають шукати дієві методи, аби забезпечити порядок на вулицях своїх міст. Ідея з муніципальними та громадськими формуваннями – хороший варіант. Але, щоб ефективно щось створити, нинішня влада має окреслити орієнтири для роботи, дати чіткі вказівки… Зокрема, і надати допомогу невеликим населеним пунктам у створенні варт, бо не кожен місцевий бюджет зможе забезпечити усі необхідні витрати.

Нині основне завдання: щоб новостворена муніципальна варта напередодні виборів не почала захищати чиїсь політичні інтереси й не перетворилася на натреновані особисті спецпідрозділи дрібних політиканів.

Джерело: "ГОРДОН"