Через тиждень Франція прийматиме черговий саміт G7. Імовірно, Макрону не йметься стати провайдером повернення Росії до "сімки"

Колишня міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайсль танцювала з Путіним, робила кніксен... Цікаво, що станцює Макрон? Імовірно, йому не йметься стати провайдером повернення Росії до G7. Адже через тиждень Франція прийматиме черговий саміт "сімки". Очевидно, що повернення РФ не відбудеться швидко, але вже під час наступного зарубіжного гостювання у президента Фінляндії наприкінці серпня Пу повідомить, що ніякої міжнародної ізоляції Росії немає, усі хочуть із нею діалогу і співпраці.

Макрон повідомив, що зустріч із Путіним відбудеться в його літній резиденції "Брегансон" на середземноморському узбережжі. За словами Макрона, ця резиденція дозволяє "працювати в ізоляції... і приймати іноземних лідерів...". Звучить доволі багатозначно. Так що Пу зможе зробити йому пропозицію, від якої неможливо відмовитися. А Макрон, імовірно, цього й бажає.

За деякою інформацією, насправді, Путін вимагатиме від Макрона виступити єдиним фронтом (спільно з німцями та австрійцями) проти американських санкцій по "Північному потоку – 2". Пообіцяє Макрону матеріальну підтримку: буде газопровід – будуть і гроші на вибори у 2022-му.

Кніксен не допоміг Карін Кнайсль... Уряд, у якому вона працювала, вимушений був піти у відставку після корупційного скандалу, пов'язаного з росіянами. Гроші Каддафі не допомогли Саркозі, а навпаки.

Очевидно, те, про що Гаррі Каспаров написав у листі німецькому міністру закордонних справ Гайко Маасу ("Найбільший експорт Росії – це не газ чи нафта, а корупція"), варто було б написати і Макрону, і [президенту Фінляндії Саулі] Нііністьо.

А поки що, схоже, для європейських політиків російські гроші не пахнуть кров'ю українців. Невже Росія повернула Україні моряків і політичних бранців Кремля? Невже вона припинила агресію на Донбасі? Невже Франції байдуже, до якого насильства вдається Кремль проти своїх громадян та як фінансує підривну діяльність проти Європи зсередини Європи?

Джерело: Michael Gonchar / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора