Країна, яка грозилася взяттям "Києва за три дні", не диктуватиме умов на 272-й день війни

Про блекаути.

Так, РФ демонстративно веде війну геноцидного типу. Так, ключова ціль – енергетика. Бо їм страшно. Бо не вміють воювати. Бо ненавидять нас дико, тому не зважають на те, що порушують усі норми міжнародного гуманітарного права… Але не треба нас лякати й не треба апокаліптити. Бо щоразу, коли я чую від цієї дивної варварської імперії (РФ) погрози, що якщо українці не підуть на ультиматуми Кремля, то залишаться без світла, газу та опалення, я згадую стару відому притчу. Дуже доречну саме сьогодні.

Коли Філіпп II, батько Олександра Македонського, підкорив Елладу, кров'ю примусивши до миру Афіни, він кинув око на Спарту – маленька грецька держава на острові Пелопоннес. І відправив туди понтовитого посланця з листом-ультиматумом про капітуляцію: "Я підкорив усю Грецію. Я маю найкраще у світі військо. Здавайтеся! Якщо я захоплю Спарту силою, якщо я зламаю ваші ворота, якщо я проб'ю ваші стіни – я зрівняю із землею ваше місто і знищу все його населення".

Уважно прочитавши класичні пропагандистські понти (нічого не нагадує?) македонського царя, спартанці надіслали відповідь. Вона складалася з одного слова: "Якщо".

Так і з російським шантажем: не країні, яка грозилася взяттям "Києва за три дні" та звітувала про "повністю знищену українську ППО", – диктувати умови на 272-й день війни. Не країні, що істерично мобілізує сотні тисяч, вводить воєнний стан, перевіряє бомбосховища в Омську і риє окопи в середній частині РФ, щось вимагати... Бо "якщо" вже не працює...

…А тим часом терміни відновлення електропостачання в Херсоні з боку енергетиків перейшли від "відновленню не підлягає!" до "впораємося за плюс-мінус місяць".

Бо це Україна. Для якої немає нічого неможливого.

Джерело: Михайло Подоляк / Telegram