Небагато часу – і Україна отримає американські Abrams і німецькі Leopard. У нас на озброєнні з'являться БМП Marder, а в небі – винищувачі F-16

Я пам'ятаю, як у листопаді минулого року наші партнери боялися говорити слово Javelin. Сама ідея передачі Україні летальної зброї, навіть оборонного типу, викликала в очах співрозмовників страх.

Я пам'ятаю, як у квітні нам казали: "Артилерія? Країни НАТО ніколи не будуть постачати важку зброю проти російських військ. HIMARS? Забудьте це слово".

Я пам'ятаю, як у травні нам казали, що Україна – це Європа, але ми не зможемо отримати статус кандидата в ЄС, бо є країни, які ніколи це не підтримають. Від поради "прийняти та змиритися" до позитивного рішення Ради Європи минуло менше місяця.

Такі самі історії можна навести про SWIFT, нафтове ембарго, лендліз, сучасні зенітно-ракетні комплекси та багато інших речей, які вже стали буденністю.

Сьогодні українці пишуть історію у прямому ефірі, змінюючи реальність власноруч: кожен солдат в окопі стає суб'єктом геополітичних процесів, а кожен дипломат впливає на створення нового світопорядку.

Кожна розмова, заява чи меседж у Twitter програмує інформаційний порядок денний, задає дискусію та змінює реальність шляхом змінення позиції західних еліт.

Президент Зеленський та українська дипломатія довели: в українських підручниках із міжнародних відносин немає слів "ні" чи "ніколи". Там є слова "коли" та "як".

Попереду на нас чекає довгий та складний шлях, але дорога завжди вибудовується для того, хто йде. Пройде небагато часу – і Україна нарешті отримає американські Abrams та німецькі Leopard. У нас на озброєнні з'являться БМП Marder, а в небі – винищувачі F-16. Українські HIMARS будуть знищувати російську логістику в глибокому тилу за допомогою ракет ATACMS, а наші міста будуть надійно захищати IRIS-T, NASAMS, Hawk та C-RAM. Сучасні ж антидронні системи назавжди закриють простір від іранських дронів-терористів, перетворивши їх із неприємності та загрози на рекламну розсилку в папці "Спам" на пошті.

Сьогодні комусь може здатися, що звільнення територій, військова поразка Росії, трибунал над російськими злочинцями, російські репарації чи повноцінний вступ України в НАТО – це далекі та недосяжні цілі.

Але це не просто цілі – це план.
І ми йдемо за ним, випереджаючи графік.

Ця війна закінчиться так само швидко та раптово для багатьох, як і почалася, але найскладніша частина шляху ще попереду.

Зима близько. Попереду на нас чекає довга та темна ніч. Але за нею точно зійде світанок.

Український світанок.

Джерело: Михайло Подоляк / Telegram