У Китаї, на відміну від європейської України, страхова медицина. Різниці між приватними і державними клініками немає G

Китай – це капіталістична країна, побудована комуністичною партією, розповів виданню "ГОРДОН" президент клініки "Борис", радник київського міського голови з питань медицини Михайло Радуцький.

Я відвідав Китай уже втретє і можу сказати, що країна змінюється кожні два роки. Навіть за кілька років вони роблять 10 кроків уперед. Місту Шеньчжень лише 35 років. Там живе майже 15 млн осіб. Мене вразила їхня інфраструктура. Місто практично не використовує пластикових карток, для них це вчорашній день – усі платежі здійснюють через телефон. Ніхто не порушує правил. І не тому, що китайці дуже свідомі, а тому що всюди стоять камери спостереження. Будь-яка людина, що зафіксувала на телефон порушення правил дорожнього руху, відразу надсилає це через інтернет в поліцію. І одержує премію 200 юанів (приблизно 840 грн), однак не більше ніж 2 тис. юанів (приблизно 8,4 тис. грн) на місяць, щоб це не стало основним джерелом доходу.

Фото з особистого архіву Михайла Радуцького

У місті три університети, працюють великі корпорації. Усі кричать, що китайці не бережуть екології. Але водночас 60% електроенергії вони дістають екологічним шляхом: сонце, вітер. Там виробляють електромобілі, які можна придбати за доступною ціною. І місто всіляко заохочує купівлю громадянами електромобілів. Наступного року вони запустять автобуси, які курсуватимуть за маршрутом без водія. Як влада Шеньчженя бореться із заторами? Хочеш їздити машиною – реєстрація номера $10 тис. І все, у місті дуже рідко можна побачити затори.

Я став свідком аварії. Ніхто там годинами не чекає поліції, паралізуючи рух транспорту. Водії машин, які потрапили у ДТП, виходять, усе фотографують і кожен надсилає знімки в поліцію і страхову компанію. Усе, три хвилини і вони роз'їжджаються.

Вразило, що місцева молодь може дозволити собі будь-яку розвагу. Наприклад, у нас у ресторани ходять здебільшого люди, як правило, у віці. А там у ресторанах звичайні студенти в джинсах і майках. І це не мажори.

Фото з особистого архіву Михайла Радуцького

У нас досі багато хто думає, що всі товари, вироблені в Китаї, низької якості. Але зараз вони випускають медичну техніку, яку не соромно брати в приватні клініки, зокрема і в "Борис". Що приваблює? Якість, спеціальні фінансові умови і їхня техніка технологічно не поступається найкращим зразкам інших виробників. Я був на виробництві, це величезний завод. У цеху зі збирання лабораторного обладнання стерильність така сама, як в операційній "Борис". При вході тебе знезаражують парою. Вони пояснюють такі заходи тим, що будь-яка порошинка, яка потрапила на схему, може зробити прилад неякісним.

Вони зрозуміли, що репліки – це неякісно, повторити оригінали дуже важко. Тому китайці купують у хороших європейських, американських або японських виробників товари разом із технологіями їхнього виробництва і з часом лише вдосконалюють їх. Ми взяли у них деяку техніку для себе. І я можу сказати тільки одне: схоже, що раніше ми просто витрачали зайві гроші, купуючи техніку в іншого виробника.

Фото з особистого архіву Михайла Радуцького

У Китаї дуже потужні антикорупційні закони. Напевно, десь корупція все ж є. Але це треба бути просто божевільним, щоб іти на такий крок. Мало того, що в Китаї розстрілюють корупціонерів, то їхні родичі ще й мають заплатити за кулі. Такий закон.

У Китаї, на відміну від європейської України, страхова медицина. Різниці між приватними і державними клініками немає. Принаймні, я її не побачив. Я був у клініці на 1,2 тис. ліжок. Навіть у США нічого такого не зустрічав. Працівникам клініки надають тимчасове житло, поки вони не матимуть власного будинку А взагалі рівень зарплат і умови кредитів дають змогу людям купити собі квартиру.

Фото з особистого архіву Михайла Радуцького

Зараз у Китаї хвиля боротьби за екологічно чисті продукти. У тренді боротьба з хімією, пестицидами тощо. Тривалість життя зростає. Модель страхової медицини в них наближена до німецької.

Українцям треба зрозуміти, що свою країну будує сам народ. Уряд теж вибирає народ. І нікого у своїх бідах звинувачувати не потрібно. Поки ми будемо голосувати за популістів, які обіцяють, що нам нічого не доведеться робити, доти будемо жити в цій гидоті. Який день китайця? Уранці встав – пішов на роботу, ввечері прийшов із роботи – відпочив. Вони реально пахають, тому і мають нормальну країну. Я не фанат комунізму, але назвати їхню компартію комуністичною можна тільки через прапор. Тому що в Китаї я не побачив комунізму. Це шикарна сучасна країна. Сьогоднішній Китай мені починає нагадувати Америку, яку я дуже люблю. Можливо, у чомусь вони навіть перевершили США.

Фото з особистого архіву Михайла Радуцького

У Китаї народ зрозумів, що чекати від когось подарунків марно. Хочеш добре жити в успішній країні – працюй на її благо. Там немає безкоштовної освіти та медицини. І це нібито в комуністичній країні. Я бачив, як у Китаї надягають наручники за неправильно припарковану машину. Тому там усі паркуються правильно. А в українців не вистачає бажання жити в нормальній країні. Кожен народ заслуговує свого уряду. Можливо, хтось скаже, що я "зрадник". Але не треба звинувачувати в усьому всіх підряд – почни із себе!

Я не бачив у Китаї людей, які думають, як ухилитися від податків. Там і двірник, і керівник великої корпорації впевнені, що не дістануть прощення, якщо порушать правила. Якщо ти не сплатив податки – відбудеш покарання, незалежно від свого статусу. Усі рівні перед законом. І в Китаї немає декомунізації. Вони не зносять пам'ятників і не перейменовують вулиць. Китайці пішли іншим шляхом – вони пояснюють, що за капіталізму просто краще жити. Китай – це капіталістична країна, побудована комуністичною партією. Такого зростання ВВП як у Китаї немає ні в кого. Але найголовніше те, чого не було у Китаї 10 років тому: я побачив посмішки на обличчях людей.

Джерело: "ГОРДОН"