"Оптимістичний сценарій – це досягнення перемир'я весною". Не думаю, що така ймовірність вища за 25%

Фото: Микола Княжицький / Facebook

Які висновки можна зробити з витоків інформації про перемовини в Абу-Дабі?

Виглядає так, що делегації зайняті розв'язанням технічних питань щодо практичної реалізації рішення про припинення вогню. І склад учасників переговорних груп це підтверджує. Це лише зайвий раз підкреслює, що цей раунд – не переговори про мир, а обговорення технічних деталей, які знадобляться колись у майбутньому, після досягнення якоїсь угоди.

Вимоги Росії до України носять як військовий, так і політичний характер. Військова частина пов'язана з бойовими діями на лінії фронту й повітряними обстрілами міст в українському й російському тилу. Угода про зупинення вогню має містити деталі про порядок розведення військ, створення демілітаризованої зони, порядок моніторингу порушень і контролю за дотриманням. Це важливі питання. Навіть якщо політичне рішення про припинення вогню буде, його практична реалізація може так і не статися через цілу купу технічних питань: від визначення конкретної лінії розмежування до призначення авторитетного для обох сторін органу, який вирішуватиме спори.

З того, що ми чуємо про переговори з медіа, в Абу-Дабі домовляються саме про ці технічні питання. І хоча їхню важливість не можна ставити під сумнів, актуальними вони стануть лише після досягнення політичної домовленості про припинення вогню. Натомість російська делегація не має у складі політиків, із якими можна обговорювати політичні питання.

Тож зараз ми маємо технічний раунд мирного процесу, результати якого можуть знадобитися колись у майбутньому – коли (або "якщо") буде політична домовленість.

"Прогрес, імовірно, не буде помітним, поки ми дійсно не досягнемо прориву. Наша мета – залишатися відданими цьому", – сказав учора держсекретар Марко Рубіо. І це підтверджує все сказане вище. Як цього тижня написало Politico, оптимістичний сценарій – це досягнення перемир'я весною. Не думаю, що така ймовірність вища за 25%, але принаймні оптимісти так бачать.

Нагадаю, із чого складається політичний блок питань: статус російської мови, діяльність РПЦ, повернення російських медіа, нейтралітет і курс на членство в НАТО, скасування санкцій та обмеження чисельності української армії. Плюс до того – вибори президента в Україні як підтвердження бажання РФ підписувати мирну угоду з кимось іншим, а не із Зеленським.

Якщо дійсно неврегульованими залишилися лише питання територій, то виникає питання, як виглядають домовленості по зазначеному політичному блоку?

Завершення будь-якої тривалої війни – це завжди складний процес, який може тривати роками. На жаль, війна не завершиться цього тижня або цього місяця. Швидше за все, на нас чекає довгий, виснажливий марафон, коли хвилі оптимізму щодо скорого миру перемішуватимуться глибокими психологічними ямами тотальної зневіри. Увесь цей час Путін намагатиметься прискорити процес української капітуляції масивними обстрілами тилової інфраструктури: він не зміг перемогти Україну на полі бою і тепер пробує перемогти в тилу. Такий собі "мир в обмін на ЖКГ". Але Україна зуміла встояти впродовж багатьох років повномасштабної війни, витримає і зараз. Задача для кожного українця залишається тією самою – зберігати єдність і не забувати, хто наш справжній ворог.

Джерело: Микола Княжицький / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора