Кого б АП не делегувала у ЦВК – нічого не зміниться. Хибна філософія цього органу формувалася десятиріччями G

ЦВК в Україні – типове пострадянське бюрократичне утворення, завдання якого – забезпечити комфорт партії влади на виборах, уважає екс-голова СБУ, лідер руху "Справедливість" Валентин Наливайченко.

Владна коаліція під тиском громадськості, а передусім міжнародної спільноти, нарешті планує оновити склад ЦВК.

Мова йде, радше, про імітацію змін – затягнутий із порушенням усіх законів і норм процес зміни складу ЦВК, підкилимна процедура внесення кандидатур, самі кандидатури, відсутність серед кандидатів не лише представників від усіх парламентських партій, але і від непарламентських, та й загалом відсутність представників громадськості лише посилили і без того велику недовіру до цього органу.

Адже кого б не делегували сьогодні АП і Верховна Рада у ЦВК – нічого не зміниться. Бо сама хибна філософія цього органу формувалася десятиріччями і досі не змінилася. ЦВК ніколи не була інститутом, який би забезпечував контроль суспільства над державою через виборчі процедури. ЦВК ніколи не була ініціатором позитивних змін ані виборчого законодавства, ані механізмів контролю над прозорістю виборчих процедур, ані технологій справедливого підрахунку голосів. ЦВК жодного разу не стала на заваді маніпуляціям, шахрайству, зловживанню адмінресурсом, підкупу виборців тощо.

Центрвиборчком в Україні – це типове пострадянське бюрократичне утворення, завданням якого є забезпечення комфорту для партії влади на виборах і благословення бажаних для керівництва країни результатів.

Якщо ми хочемо одержати якісно нову державу і політику, якісно нових політиків і вибори – нам потрібна якісно інша ЦВК!

Перше. Переконаний, що склад ЦВК має формувати українське суспільство, а не корумпована влада. Інакше – порушень і маніпуляцій не уникнути! ЦВК не має формуватися зацікавленими сторонами, якими є президент і парламентські партії. У складі комісії мають бути не пов'язані безпосереднім політичним інтересом представники від громадянського суспільства. Цей орган має складатися з високоповажних і авторитетних осіб морального рівня Блаженнішого Любомира Гузара, Мирослава Мариновича, Івана Дзюби.

Друге. ЦВК також має за власної волі, а не під примусом ззовні розвиватися в бік максимально автоматизованої та незалежної від людських чинників системи фіксування результатів виборів. Інакше як збагнути той факт, що в Німеччині та Франції, які мають більшу кількість виборів, ніж Україна, результати виборів з'являються протягом годин, а у нас підраховуються цілими тижнями?

Третє. ЦВК має продуктивно працювати не лише під час виборів, але й усю решту часу. Для цього треба перестати плазувати перед владою і стати повноцінним суб'єктом політичної ініціативи. Якої ініціативи? Наприклад, щодо поступового впровадження системи електронного персонального голосування, та й узагалі щодо розвитку електронної демократії в широкому сенсі цього слова (електронні плебісцити, законопроекти в порядку електронної ініціативи, інтерактивна експертиза нормативно-правових актів, ветування рішень, які отримали "дизлайк" від суспільства, інтерактивна Конституція і таке інше).

Четверте. Нагальним є розслідування діяльності та покарання членів ЦВК, причетних до фальшувань та зловживань під час попередніх виборів. І тоді ЦВК перестане бути співучасником маніпуляцій і стане справжньою грозою для тих, хто зловживає адмінресурсом, "гречкосіїв", "карусельників" і всього цього класу злочинців.

Ключове полягає в тому, що ЦВК має бути органом, який наділяє владу легітимністю, а не тільки видає посвідчення.

Джерело: "ГОРДОН"