За громадянами України, які воюють з окупантами, мають зберігатися місце роботи, посада і заробітна плата

За тими громадянами України, які воюють з окупантами, зберігається місце роботи, посада і заробітна плата.

Громадяни, які захищають Батьківщину зі зброєю в руках, не можуть бути звільненими з роботи. У період виконання бойового завдання за людиною зберігається також зарплата незалежно від того, у приватному чи державному секторі вона працювала до призову на службу чи укладання контракту.

Верховний Суд послідовно відстоює права тих громадян, які заради захисту України полишили рідні домівки і взяли зброю до рук, аби охороняти наше мирне життя від зазіхань окупанта. У своїх рішеннях ми наголошуємо на обов'язковому виконанні керівниками підприємств, установ і організацій приписів законів, які, зокрема, стосуються трудових прав тих працівників, які перебувають на війні.

У своїх рішеннях ми наголошуємо, що за працівниками, призваними на строкову військову службу під час мобілізації чи на особливий період, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності та у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Для прикладу. Громадянин працював слюсарем-ремонтником п'ятого розряду прокатно-ремонтного цеху експлуатаційного обладнання нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта". У 2017 році підприємство звільнило працівника з роботи у зв'язку з проходженням військової служби за контрактом у Національній гвардії України. Звертаючись до суду, громадянин вказав, що за час проходження служби заробітна плата йому не нараховувалася і не виплачувалася, хоча роботодавець повинен був зберегти за ним місце роботи, посаду та середній заробіток на час проходження військової служби у зв'язку з призовом до закінчення особливого періоду, який розпочався в Україні з 17 березня 2014 року.

Ураховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за час виконання військового обов'язку за період із 30 травня 2017 року до 31 травня 2020 року.

За результатами судового розгляду громадянина було поновлено на роботі та стягнуто з підприємства 169 140 грн.

Потрібно наголосити і на тому, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Невиконання цих приписів закону може вкрай негативно відобразитися на долі тих керівників, які дозволяють собі порушувати трудові права захисників держави.

Більш детально про справу, яка згадана вище, та мотиви ухвалення такого рішення можна прочитати в ЄДРСР, справа №583/1191/20 (провадження №61-5762св21).

Джерело: Олег Ткачук / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора