Історія із журналістом Івановим і чиновником Нацполіції Шевцовим має дуже поганий вигляд. Навіщо кошмарити родичів?

Є люди, навколо яких, як тільки вони зроблять крок, "золоті верби ростуть". Так казала моя бабця Стефанія, а вона була грандіозною пані.

Але існують не тільки люди, навколо яких перманентні скандали. Є ще й цілі інституції. Приміром, ДБР. Не так давно створене, але вже обмазане товстим шаром дивовижних історій, як стара субмарина гівном альбатроса.

Ця історія не виняток. Дуже дивна, з купою незрозумілих нюансів і стрьомних персонажів, із корінням, що йде у глибини відомства ах якого міністра, та й почалася вона не вчора.

Отже, якщо коротко.

Є в Нацполіції дядько Євген Шевцов. Дядько не простий, а дуже непростий – заступник начальника Головного слідчого управління. І ось в один прекрасний момент він подає свою кандидатуру на конкурс на посаду в ДБР. І тут полилося, як із дірявого відра. Про Євгена Шевцова (і про його дружину) заговорили скрізь, заговорили голосно й заговорили без зайвої дипломатії.

Виходять резонансні журналістські розслідування у "Схемах", на "Радіо "Свобода", "UA:Перший". У розслідуваннях ідеться про підозру у відмиванні нелегальних доходів і виведенні капіталів до Росії. Плюс нелегальні фінансові операції з "ЛДНР" за допомогою заборонених в Україні російських платіжних систем. Кілька матеріалів критичного змісту було викладено у фейсбучному співтоваристві ACAB, мережевому проєкті журналістських розслідувань.

І як контрольний постріл у Шевцова в розпал конкурсу спалахнув ще один грандіозний скандал: щодо самої процедури розгляду кандидатури Шевцова. Комісія, яка мала б пильно розглядати і вибирати кандидатури в ДБР, прийшла на засідання... з уже готовим списком переможців. Серед яких значився і Євген Шевцов.

Стало настільки брудно і, що головне, резонансно і широко, що в ДБР не змогли зам'яти скандал. Керівник ДБР Роман Труба був змушений призначити повторну перевірку кандидатів, а за місяць оголосив, що рекомендовані комісією переможці конкурсу жодних посад у ДБР не дістануть.

Здавалося б, хепі-енд і кінець історії. Але хрін там, тут починається найцікавіше. Шевцов упадає в лють, як берсерк, і починає переслідування. Ні, не ЗМІ. Зі ЗМІ важко битися, там є штатні юристи, крім того, за кожним ЗМІ стоїть власник-олігарх і лагідно шкірить ікла. А от інтернет-розслідувачів закошмарити цілком можна, випустити пару після прикрої поразки. Основний удар припав на співтовариство ACAB і журналіста Дениса Іванова, які проводили розслідування стосовно всіх претендентів на конкурс у ДБР.

Іванова звинувачували у втручанні в особисте життя Шевцова. Потім порушення кримінальної справи, обшуки, тиск і погрози. Ну весь стандартний набір, узагалі-то. У Дениса Іванова вимагали назвати імена замовників розслідувань проти Шевцова. До речі, всі постанови виписував Печерський суд, це ще один штрих до історії. Іванов забирає дружину і дітей і їде з країни.

Шевцова це не зупиняє. І починаються танці вже навколо батька Іванова, професора, доктора філологічних наук, президента Академії української преси Валерія Іванова. За ухвалою того самого Печерського суду в його будинку проводять обшуки, блокують усі його банківські рахунки. Підстава – листування із сином у месенджері. Всі ці події відбуваються ще в травні. І батько, і син викладають пости у Facebook. Під які раптово наскочили натовпи балалайних ботів (прописка Москва і Пітер) з однотипними хейтерськими коментарями. Чесно кажучи, я такого нашестя сарани ні разу не бачила.

Хотіла коротше, але все одно вийшов лонгрід. Що ми маємо в підсумку. Абсолютно незрозумілу, заплутану, брудну історію, де дуже важко розібратися, хто на кому стояв. Шевцов продовжує шаленіти, Іванов-син із родиною за кордоном, Іванов-батько в Україні під пресингом Нацполіції і з заблокованими рахунками. У понеділок, 29 липня, комісія з журналістської етики виступила з протестом проти тиску на професора Валерія Іванова.

У мене з огляду на цю історію два запитання:

1. Якщо ви впевнені, що маєте рацію, навіщо кошмарити родичів і блокувати рахунки батькові? Це пахне шантажем, ні?
2. Листування батька і сина в месенджері є підставою для масок-шоу?

Ой, ні, три запитання. Ботів у постолах навіщо у Facebook нагнали, для краси і торжества справедливості?

Хочете справедливого неупередженого розслідування? То розслідуйте, всі в цьому зацікавлені. Але ось це все має дуже поганий вигля. Дуже. Фуфуфу.

Ось тут у "Главкомі" зібрали все в купу, кому цікаво, можете почитати і походити за посиланнями, їх там багато.

Джерело: Олена Монова / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора