Історія з падінням уламків дронів у Румунії завершилася нічим. Головна "червона лінія" НАТО залишається нерухомою, "сакральною". Поки що

Історія з падінням уламків дронів у Румунії завершилася кепсько. Тобто нічим – політичними заявами.

Відсутність реакції викликає у багатьох усю гаму почуттів – від нерозуміння до обурення. Альянс продовжує вдавати, що формально він не має конфлікту з РФ, хоча всі його члени нам допомагають. За час війни вдалося зсунути багато "червоних ліній", і цей процес продовжується. Але головна "червона лінія" залишається нерухомою, "сакральною", і навколо цього існує консенсус. Поки що.

Альянс буде задіювати ст. 5 про взаємний захист тільки у випадку цілеспрямованої атаки на його територію. Це має свою логіку – уявіть собі, що ми завдали ударів по якомусь російському об'єкту в Сибіру й уламок дрона впав на території Китаю. Очевидно, що Китай не буде оголошувати нам за це війну, хоча розмова буде непростою.

Але у випадку НАТО падіння уламків дронів – це результат системної російської агресії. Ми не наївні і не розраховуємо, що Альянс задіє положення про колективну військову відповідь. Але відсутність жодної відповіді – а заяви та декларації, звісно, не рахуються, – робить Альянс слабшим.

Більше того, виникає вакуум відповідальності, інакше де межа, коли, власне, НАТО має реагувати. Це продовження, хоч і зовсім інше, дискусії про "сірі" зони безпеки – тут якраз така зона виникає.

Чи міг би Альянс свідомо реагувати? Звісно. Наприклад, румуни могли б запитати консультації відповідно до ст. 4 Договору про НАТО. Вона каже, що кожен член Альянсу може це зробити у випадку, якщо відчуває загрозу своїй безпеці. А нас могли б на них запросити – у формі засідання новоствореної ради Україна – НАТО.

Є й безліч інших варіантів реагування, однак Альянсу заважає відсутність розуміння, а що, власне, значить не мати навіть опосередкованого конфлікту з РФ як ядерною державою. Це заважає НАТО надати гарантії безпеки під час війни, а факт запрошення до НАТО саме так і тлумачиться. Але це заважає Альянсу надати адекватну, я вже не кажу – потужну відповідь на порушення повітряного простору НАТО, адже це саме порушення – неважливо, чи є воно побічним результатом атаки на нас, чи ні.

У РФ розуміють і поважають лише силу, і таку силу НАТО має показувати – звісно, відповідально, інакше Путін, що зневажає Захід, знову почне піднімати ставки.

Джерело: Pavlo Klimkin / Facebook