Мене вкрай насторожує одна недомовленість Трампа
"Ми є. Були. І будемо ми! І Вітчизна наша з нами"
Звичайно, я задоволений тим, що президент США Дональд Трамп нарешті розкусив російського диктатора. Це вселяє надію.
Заклик до Москви "протягом 50 днів урегулювати конфлікт в Україні" й погроза в іншому випадку запровадити "жорсткі тарифи проти торгових партнерів Росії" звучать як демонстрація сили й рішучості.
Обіцянка надавати Україні сучасну зброю, щоб вона могла протистояти російській агресії, зміцнює нашу впевненість.
Але мене вкрай насторожує недомовленість Дональда Трампа...
На яких умовах має відбуватися це "врегулювання"? Де пряма вимога до Росії залишити окуповані території України, включно з Кримом?
Сьогодні важливо бачити за формулюваннями суть.
Питання про окуповані українські землі – це не просто про кордони, це про збереження суверенної незалежної Української держави й української нації.
Крим – не абстрактна земля. Це земля корінного кримськотатарського народу, єдине місце на планеті, де він створився, де формувалася його культура, мова, пам'ять, духовність. Віддати Крим – значить вручити Путіну індульгенцію на остаточне знищення кримськотатарського народу.
Кого б мені попросити, щоб на самому видному місці в Білому домі було б розміщено текст Кримської декларації (благо, він дуже короткий, проте безмірно ємний), озвучений 25 липня 2018 року, ще в першу каденцію Дональда Трампа?
Вчитайтесь і ви.
"Росія шляхом вторгнення в Україну і спроби анексії Криму 2014 року намагалася підірвати основоположний міжнародний принцип, якого дотримуються демократичні держави: жодна країна не може силою змінювати кордони іншої.
Сполучені Штати знову підтверджують свою політику щодо відмови визнання вимог Кремля зі встановлення суверенітету над територією, захопленою силою всупереч міжнародному праву. Разом із союзниками, партнерами й міжнародною спільнотою Сполучені Штати відкидають спробу Росії анексувати Крим і зобов'язуються зберігати цю політику до відновлення територіальної цілісності України.
Своїми діями Росія повелася у спосіб, який недостойний великої держави, і з власної волі ізолювала себе від міжнародної спільноти".
Завершатиму свою репліку цитатою з творчості Івана Багряного, яку я виніс у назву: "Ми є. Були. І будемо ми! І Вітчизна наша з нами".
Ми точно є. Наша історія сягає глибини століть, і не видно початку того життя, звідки ми створилися.
Тому й стоятимо попри все!
Джерело: Рефат Чубаров / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора