Коли Італія організовувалася як держава, італійською мовою володіло приблизно 30% населення. Але заговорили. Тому що було рішення короля
Ухвалення закону про мову, а далі його впровадження – це, передусім, іспит для еліти і керівництва держави, зазначив колишній віце-прем'єр-міністр країни Роман Безсмертний.
Якою мовою ми говоримо – такими ми і є.
Мова – це самоідентифікація людини. Тобто якщо я розмовляю українською – значить, ідентифікую себе як українець. Мова впливає на фізіологію, на спосіб реакції, світосприйняття і навіть поведінку. Свого часу дослідники східних культур з'ясували, що мова формує свідомість людини. А свідомість – це і є ми самі.
Чи можете ви зараз уявити Італію без італійської мови або Францію без французької мови? А насправді ці мови далися згаданим країнам не так легко. Коли Італія організовувалася як держава, італійською володіли близько 30% населення. Але заговорили. Бо відповідне рішення було прийнято королем. Важко проходила становлення і французька. До кінця XVII століття у кожного регіону Франції була своя мова. Із 1694 року французька мова запроваджувалася жорсткими адміністративними методами. Курував процес особисто король. Єдина французька мова стала ключем для формування єдиної французької нації.
Із мовою завжди попереду має йти еліта, істеблішмент, керівництво країни. Якщо вони не розмовляють українською – годі вимагати цього від інших. Тому сьогоднішнє прийняття закону про мову, а далі його впровадження – це, передусім, екзамен для еліти і керівництва держави.
Я вітаю нас усіх із прийняттям цього закону. Підтримую його. Більше того, підтримую деякі зі статей, які в результаті були вилучені із законопроекту. Наприклад, про мовних інспекторів. Вважаю, що вони потрібні. Як мінімум для того, щоб контролювати чистоту мови в політичній рекламі. Упродовж президентської кампанії Україна зіткнулася із засиллям сленгової мови. Це безкультур'я і приниження мови.
Адже якою мовою ми говоримо – такими ми і є...
Джерело: Роман Безсмертний / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора