Підстав для скорочення кількості нардепів немає. Раніше такі законопроєкти навіть до Ради не доходили, а зараз можуть стати змінами до Конституції
Прив'язка кількості нардепів до питання економії чисельності населення країни – це дурість, зазначив український юрист, конституціоналіст, кандидат юридичних наук, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Українсько-американського університету Конкордія Сергій Панасюк.
Ініціативу скорочення кількості нардепів до 300 потрібно аналізувати з погляду логіки, здорового глузду і законотворчості. Є певні правила законотворчості та законодавчої техніки. Якщо ти пишеш проєкт закону, і вже тим паче зі змінами до Конституції, то потрібно ставити собі запитання: навіщо я це роблю, до чого це призведе? Із пояснювальної записки до цього законопроєкту взагалі нічого незрозуміло.
Дехто каже про відповідність кількості нардепів чисельності населення. Мені здається, це старий радянський міф. Якщо ми проаналізуємо країни Європи, то стане зрозуміло, що чинників безліч, а не тільки математична кількість жителів. До того ж спочатку потрібно було дізнатися точні дані про населення. Автор, напевно, вангував, коли писав цей законопроєкт, і, заглядаючи в майбутнє, адже ще не було навіть приблизних цифр, дізнався, що нас стало чи стане менше?
Ще один аргумент, який наводять, – скорочення депутатів дасть можливість заощадити бюджетні кошти. Років п'ять тому ми проводили аналіз, коли писали законопроєкт про електронний документообіг у ВРУ, і дійшли висновку, що тільки на роздруківку документів для нардепів, які їм роздають перед голосуванням, витрачали понад пів мільйона гривень. Заходиш у Раду – а там барикади з паперів. Ці гроші можна було б заощадити, просто пересилаючи документи на планшети або електронні пошти нардепів. Та й на тлі зарплат інших топчиновників, депутати не такі вже й великі оклади мають.
Тобто прив'язка кількості нардепів до питання економії та чисельності населення країни – це дурість. До всього іншого, ця ініціатива веде до розхитування конституційної матерії. Адже в Конституції є певні пропорції. І їх розбалансування повинне мати конкретні причини. Але в чому вони полягають – незрозуміло. Тоді виникає запитання: а навіщо взагалі потрібно скорочувати кількість нардепів, якщо на це немає об'єктивних підстав і якихось чітких результатів очікувати не варто? Адекватного пояснення й аргументації цієї ініціативи я не побачив.
Це те ж саме, як рішення, що депутати мають володіти українською мовою. Але водночас немає уточнення – на якому рівні? На рівні Азарова чи що? Аналогічна ситуація була й зі скороченням суддів ВСУ. Таке відчуття, що є завдання протягом року подати 20 чого-небудь. Чому 20? А щоб не 10. Тобто це закон заради закону, не більше того. Але раніше їх писали, і вони навіть до Ради не доходили, а зараз це можуть бути зміни до Конституції. Ось у чому біда.
Джерело: "ГОРДОН"