80-річний Дмитро, пенсіонер-перехожий, вийшов по воду під час атаки по Дніпру і втратив руку. Бадьоро тримається й вірить тільки в нашу перемогу

Вони – мирні люди – знайшли силу духу у своєму серці. Сьогодні сум і смуток ідуть із їхнього життя. Віра та професіоналізм перемагають смерть. Коли стікаючи кров'ю, коли надії вже не було, усі у Дніпрі прийшли на допомогу.

Це люди, які постраждали в медзакладі Дніпра 26 травня після влучання ракети.

Серед них Алла, 52 роки. У неї відкрита черепно-мозкова травма, множинні рани голови, переломи кісток обличчя і важке поранення обох очей. У лікарні Мечникова, у реанімації, вона стабілізована, іде на поправку, але потім необхідно відновлювати зір.

Сергію 44 роки – лікар, із важкою травмою голови, пораненням обличчя, з якого діставали уламки, з перфорацією барабанної перетинки та переломом стегнової кістки. Хоче якнайшвидше повернутися до роботи, щоб надавати допомогу героям.

Дмитро, 80 років – пенсіонер-перехожий, вийшов по воду і втратив руку. Бадьоро тримається й вірить тільки в нашу перемогу.

Останні четверо одужують, одержали допомогу та готуються до виписки, покидають лікарню Мечникова.

Усі семеро в Мечникова вижили. Вони вірили в себе, у свою силу духу та у свою рідну Україну, яка їх не залишить на самоті без допомоги. Але найбільше дякують лікарям Мечникова за порятунок зі сльозами на очах та з ранами на обличчі.

Джерело: Сергій Риженко / Facebook