Професорів у нас була купа й до Киви. Просто після Революції гідності корупція стала помітнішою і зросло її суспільне несприйняття

В історії з Кивою важливо уникнути "звичної" помилки.

Період після Революції гідності дехто вважає часом небаченого розквіту корупції в Україні – але це зовсім не так.

Її не стало більше. Просто вона стала незрівнянно помітнішою через зростання прозорості процесів у державі (і величезною тут є роль е-декларацій!), а водночас суттєво зросло її суспільне несприйняття.

Тобто сталися дві позитивні речі, але разом вони сприймаються як жирний мінус.

Так от, нині дуже схожа історія. Професорів у нас була купа й до Киви. Плагіат у кандидатських сприймався як "а-ха-ха, а що, буває інакше?" Процес захисту – це просто дистильований треш і ганьба.

Натомість обурення, яке ми бачимо зараз, свідчить про те, що багатьом це вже не пофігу. Поставлю риторичне запитання – чи ви бачили подібне 10 років тому, коли захищалися всілякі регіонали?.. А там же було точно таке лайно.

Усе це не прибирає потреби випалити напалмом патоноподібні частини нашої системи освіти та науки, але...

Тому особисто мене ця історія не тільки засмучує, але й тішить.

Джерело: Сергей Сидоренко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора