"Я і не сподівався". Кива захистив кандидатську дисертацію
Депутат захищався в Інституті підготовки кадрів Державної служби зайнятості України.
Члени комісії проголосували одностайно: 13 – за. Проти не проголосував ніхто.
Як зазначає hromadske, невідомі не пропускали журналістів до зали, де Кива захищав дисертацію. Їх впустили після приїзду поліції.
Сам нардеп назвав чоловіків, які блокували вхід, "студентами або аспірантами". Вони ж супроводжували Киву в туалет, не підпускаючи до нього журналістів, повідомила "Українська правда".
На відео, яке видання опублікувало у Facebook, Кива подякував за увагу ЗМІ до його захисту.
"Я і не сподівався, що викликаю стільки уваги у суспільства і в наших ЗМІ. Сьогодні наукова спільнота стала сильнішою", – заявив він.
Тема дисертації Киви – "Механізми впливу громадянського суспільства на державне регулювання правоохоронної діяльності (на прикладі країн ЄС та України)".
Під час захисту Киву попросили пояснити поняття "демократичний євроінтегрований державний управлінський апарат", яке він згадує у своїй дисертації. У відповідь Кива сказав: "Дякую за запитання. Зрозумів його повністю. Хочу сказати, що відповідь ми дамо в наступній науковій роботі". Відео у Facebook оприлюднила журналістка Мар'яна П'єцух.
Підготовку до захисту активно обговорювали в соцмережах, але сам він заявив, що "не може зрозуміти, що так схвилювало суспільство" і чому "треба піднімати якийсь хайп".
Кива стане кандидатом наук, якщо рішення вченої ради затвердить Міністерсство освіти, уточнив журналіст Данило Мокрик у Facebook. Тоді Кива отримуватиме надбавку 15% до посадового окладу, він стане 13-м кандидатом наук серед нардепів від ОПЗЖ, зазначає "Чесно".
Аналітичний центр "Фундація Dejure" вважає, що успішний захист дисертації Кивою може негативно позначитися на доброчесності судової системи. Автори публікації нагадали, що у 2019 році з'їзд юридичних вищих навчальних закладів обирав свого представника до Вищої ради правосуддя.
Тоді членом ВРП обрали колишнього проректора Львівського університету внутрішніх справ Віктора Грищука, хоча у ВРП наполягали, що представники системи вишів МВС не мають брати участі у доборі. У Dejure зазначають, що на з'їзді до обрання делегата "раптово" з'явився Кива.
"Випадковий гість почав фактично керувати з'їздом науковців та переконувати їх проігнорувати позицію секретаріату ВРУ і Мін'юсту. В результаті, членом Вищої ради правосуддя обрали Віктора Грищука. [...] Отримавши науковий ступінь, Ілля Кива зможе не тільки голосувати за нових членів Вищої ради правосуддя на з’їздах, а і бути врешті обраним до ключового органу судової влади, де зможе визначати, хто стане суддями, а кого, наприклад, варто покарати за порушення етики і дисципліни", – ідеться в публікації центру.
Контекст:
За даними руху "Чесно", Кива закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (спеціальність – "правознавство") і Національну академію внутрішніх справ України (спеціальність – "право"). Також навчався в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка (спеціальність – "педагог-психолог") і Полтавському нафтовому геологорозвідувальному технікумі (кваліфікація – "технік-механік").
У 2014–2015 роках Кива працював заступником начальника міліції Донецької області, 2015-го – Херсонської. У 2015–2016 роках був головою департаменту протидії наркозлочинності Нацполіції України, у травні 2016-го його звільнили з Нацполіції. У 2016–2017 роках Кива був радником міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.
Кива двічі балотувався в Раду як самовисуванець: 2013 року на повторних виборах у 223-му окрузі в Києві (набрав 20 голосів, або 0,02%, і розділив 55-те місце зі ще одним кандидатом) і 2016 року на проміжних виборах у 183-му окрузі в Херсонській області (посів сьоме місце, набрав 1048 голосів, або 3,91%). 2019-го Кива балотувався у президенти, посівши 29-те місце (5869 голосів, або 0,03%), того самого року його обрали до Ради за списком ОПЗЖ.
Кива є членом правоохоронного комітету, ініціатором 34 проєктів законів і проєктів постанов.
Чинними актами стало три ініціативи – два проєкти законів, ініційовані спільно з іншими членами комітету (№2256 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури внесення змін" і №2456 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів"), а також постанова "Про висловлення недовіри генпрокурору Русланові Рябошапці".