В Україні мало не вперше справи, що стосуються безпеки регіональних журналістів, поставили на контроль Офісу генпрокурора

За ініціативи генерального прокурора заслухано звіт щодо стану розслідування вбивства журналіста Вадима Комарова.

Серед резонансних злочинів, які на пріоритетному контролі в Офісі генерального прокурора, – це справи щодо вбивства журналістів. На цьому сьогодні наголосили в Офісі генпрокурора на зустрічі із представниками Національної спілки журналістів України.

Зокрема, генеральний прокурор України Ірина Венедіктова акцентувала на необхідності створення платформи співпраці щодо розслідування злочинів проти журналістів, у рамках якої діятимуть робочі групи, де постійно заслуховуватиметься стан розслідування справ про перешкоджання правам журналістів.

За ініціативи генпрокурора вчора відбувся звіт щодо стану розслідування вбивства журналіста Вадима Комарова, якого було вбито в Черкасах два роки тому. Попри всі зусилля правоохоронців на сьогодні не встановлено ні підозрюваного, ні замовника вбивства.

Чи не вперше справи, що стосуються безпеки регіональних журналістів, ставляться на контроль Офісу генпрокурора. Справа щодо журналіста Вадима Комарова – останнє вбивство працівника ЗМІ в Україні, і 20 червня минатиме два роки із дня смерті журналіста.

Керівник Черкаської прокуратури Олександр Воронін прозвітував, що вбивство черкаського журналіста Вадима Комарова (напад стався 4 травня 2019 року, а помер журналіст унаслідок отриманих травм 20 червня того ж року в лікарні) стало для нього одним із пріоритетних після призначення на посаду.

"Це кримінальне провадження мною особисто заслуховувалося шість разів. Робота була проведена велика, ми співпрацюємо з Нацполіцією. Було проведено більше 1700 допитів, 25 експертиз (складні, зокрема, судово-медичні, молекулярні, комплексні тощо), проведено більше 200 негласних слідчо-розшукових дій. У день злочину було встановлено рух самого потерпілого. Ми відпрацювали більше 1000 телефонних дзвінків. Напевно, перша і основна причина, що не дає нам результатів по розслідуванню цього кримінального провадження, – це, на жаль, позиція потерпілих, родичів Комарова. Коли ми вже через кілька днів прийшли з ухвалою суду на обшук, виявилося, що всі матеріали і робочі записи пана Комарова в комп'ютері були знищені. Знайти матеріали, із якими б працював журналіст у переддень нападу, не вдалося. У вилученій техніці знайшли більше 42 тис. файлів, але це здебільшого особисті файли, а от блокнота, робочих записів не знайшли", – повідомив Олександр Воронін.

Процесуальний керівник по справі Вадима Комарова, заступник начальника відділу Черкаської облпрокуратури Вікторія Дідич повідомила, що після нападу на Вадима Комарова було вилучено по ходу його маршруту 44 відеозаписи камер спостереження, на 17 з яких, імовірно, був зафіксований злочинець. Особа, що йшла за Комаровим, палила цигарки, тож були вилучені недопалки по маршруту для визначення генетичних ознак. Був складений фотопортрет імовірного злочинця і психологічний портрет злочинця, проведено 25 експертиз, проте деякі можна було проводити лише в Києві, що уповільнювало роботу експертиз.

Аналіз мобільних з'єднань по маршруту журналіста і можливого злочинця дав змогу виділити з'єднання, які діяли на території правопорушення саме в той день і не діяли в інші дні. Усі абоненти були встановлені, а це більше сотні людей. Серед цієї маси було виділено 33 особи чоловічої статі, що підпадали під опис імовірних злочинців. У вказаних осіб було відібрано біологічні зв'язки, але результатів це не дало.

Водночас Вікторія Дідич також вказала на несприяння рідних Вадима Комарова. Адже слідчі хотіли з'ясувати, яку саме публікацію анонсував журналіст 3 травня 2019 року, за день до нападу на нього. Та родина потерпілого знищила всі дані, мотивуючи тим, що вони не хотіли, щоб їхні особисті дані розповсюджувалися в органах досудового розслідування. У підсумку серед версій і мотивів прокуратура відкинула злочин з метою заволодіння майном, відкинула злочин на ґрунті раптової неприязні, але лишила мотив – злочин із метою помсти за професійну діяльність. У контексті цього допитано понад 60 чиновників Черкаської міськради.

Загалом курує справу Комарова в черкаській прокуратурі перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури Остап Сидор, а в Офісі генпрокурора – заступник начальника департаменту Офісу генпрокурора Олег Пелепюк.

Заступник генерального прокурора Ігор Мустеца під час зустрічі зауважив, що зараз у прокуратурі виокремлено вісім найбільш актуальних справ по злочинах проти журналістів, за якими будуть проведені окремі заслуховування. Також він висловив готовність за пропозиціями НСЖУ збільшити кількість кейсів злочинів проти працівників ЗМІ для звітування на найвищому рівні.

Генпрокурор Ірина Венедіктова наголосила на необхідності інформування громадськості щодо ходу подібних резонансних справ, сказавши, що немає сенсу нічого замовчувати. Окрім того, у планах також підписання меморандуму про взаємодію і співпрацю між ЗМІ та органами прокуратури і проведення спільних навчальних заходів щодо роботи прокурорів, щоб покращити рівень взаємодії і щоб журналісти мали повний доступ до правосуддя. Окрім того, до важливих резонансних справ готові будуть долучати представників органів досудового розслідування, а це і СБУ, і МВС тощо.

"Ми зараз дійсно хочемо змінити свідомість прокуратури, щоб бути відкритими до ЗМІ і щоб усі розуміли важливість нашої роботи, – зазначила Ірина Венедіктова. – Загалом хочемо, щоб ми були в одному правовому полі – Нацполіція, прокуратура і суди. І щоб доступ до правосуддя був у всіх однаковий".

Публічно і акцентовано прогрес у справах щодо розслідування злочинів проти журналістів має висвітлюватися шляхом регулярних публічних звітів прокурорів і представників Нацполіції та МВС. Це може стримувати прояви нових атак на журналістів.

Участь у спеціальній нараді в Офісі генпрокурора, окрім керівництва центральної та черкаської прокуратури, узяли також перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, професор, президент Академії української преси Валерій Іванов, керівник міжнародних проєктів НСЖУ Микита Головченко і відповідальний редактор інтернет-видання "Прочерк" (Черкаси) Назарій Вівчарик.

Ініціативою оперативно провести звіт щодо стану розслідування вбивства журналіста Вадима Комарова генеральний прокурор Ірина Венедіктова відреагувала на мій коментар під час ток-шоу "Право на владу" (студія "1+1") минулого тижня. Телевізійний ефір ток-шоу було спеціально присвячено зусиллям у розслідуванні вбивств українських журналістів – Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета і Олеся Бузини.

Джерело: Sergiy Tomilenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора