Росіяни раді, що не побачать напису "Героям слава!", якого й так би не побачили. І побачать те, що й так би побачили, – карту України. Це так кумедно

Вибачте, але за...бало. По порядку.

Гравцям збірної України з футболу спеціально для Євро 2020 зробили нову форму. Спереду – обриси країни, ззаду – напис "Слава Україні!", усередині коміра – "Героям слава!". Форма крута і прикольна, УЄФА її затвердив.

Але тут роздратувалася російська громадськість. Їм не подобається Крим як частина України, їм не подобається гасло, їм не подобається існування України у принципі.

УЄФА виявив легкодухість і погодився на компроміс. Карта і "Слава Україні!" залишаються, а ось напис "Героям слава!" визнали політичним.

Рішення паскудне, і наше футбольне керівництво його оскаржує. Бажаю успіху, хоча, знаючи історію, розумію, що сподіватися особливо немає на що. Тут УЄФА встановлює правила. Можна їх не дотримуватися, але тоді не гратимеш.

Цікавий момент – як можна прибрати напис? Чи то робити нові футболки (часу мало), чи то заклеювати напис пластирем (такі прецеденти були).

Заклеювання пластирем напису, якого й так би ніхто не побачив (нагадаю, що він розміщений на внутрішній частині футболки), тішить найбільше. Це дуже по-буддистськи і дещо по-шредінгерівськи. Чи є напис, який зроблено, але заклеєно, якщо його однаково не видно?

Також цікаво, що обурені росіяни тепер задоволені. Вони не побачать напису, якого й так би не побачили. І побачать те, що й так би побачили, – карту України із Кримом і "Слава Україні!".

Але тут уже рвонуло нашу громадськість. Люди, які знають про футбольний світ приблизно стільки ж, скільки Зеленський про державне управління, з його ж ентузіазмом узялися вирішувати, що ж робити нашій збірній.

"Однаково вдягнути!" – і пофіг, що збірну тупо не випустять на поле.

"Нехай цей УЄФА йде на х...й!" – і пофіг, що іншого УЄФА немає.

"Бойкотувати Євро!" – і пофіг, що гравці віддали багато сил, щоб туди потрапити.

Особливо завзято готові пожертвувати Євро ті, хто не збирався його дивитися. Вони готові на будь-які втрати аж до тривалої дискваліфікації, адже дуже легко втрачати те, що тобі не потрібне. І це дратує.

Два роки некомпетентного кидання у крайнощі мали вправити мозок. Але ні. Труба знову кличе, і ми радісно біжимо до обриву.

Вибачте, але я ситий цим бл...дським маразмом по горло. Годі бігати по граблях. Рішення мають ухвалювати ті, хто розуміє всі його наслідки, а не ті, хто дізнався про початок Євро зі срачів про форму.

Джерело: Роман Шрайк / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора