Єдине, що в Кемерові спрацювало чудово, – система замовчування, дезінформування, залякування й уникнення відповідальності
Російський журналіст Олександр Сотник прокоментував пожежу в кемеровському торговому центрі "Зимняя вишня".
Тепер, після дня жалоби за загиблими, можна зробити деякі висновки.
Не треба кидатися на умовного Бабченка. І на Вострикова – не треба.
Існують різні види катастроф. Деяким запобігти неможливо – тим, що належать до розряду природних стихій. Цунамі, землетруси, смерчі – це стихійні лиха, але і в цьому разі політика теж "при чому", бо від збудованої політичної системи залежить оперативність реагування на наслідки стихійних руйнувань.
Те, що сталося в Кемерові, – історія абсолютно системна і політична. Ангар, переобладнаний на ТЦ. Несправна система оповіщення, несправна система пожежної безпеки, непідготовлений персонал, включно з МНС, яке не працює. Ну, приїхали пожежники – і що?
Єдине, що спрацювало чудово (і працює завжди, бо налагодження тривало десятиліттями, а за Путіна – особливо), – це система замовчування, дезінформування, залякування, "переведення стрілок" і уникнення відповідальності.
Чому в цьому випадку відповідальна за трагедію вся країна? Тому що вона – безпосередньо або побічно – усім населенням підтримує цю людожерську систему з її режимом в особі Путіна. Тому що саме населення або голосує "за", або як мінімум відмовчується і не виказує жодних ознак опору ("я поза політикою", "від мене нічого не залежить").
Радянська інфраструктура дала дуба. Вона і так працювала на чесному слові майже 30 років. Але настав час, і вона зносилася. Гарантія закінчилася. Тому Росію з її зношеною інфраструктурою очікують страшні катастрофи. Система, як завжди, буде шукати винних серед тих, хто "роздуває", а насправді – інформує, обнуляючи пропагандистську дезу.
Можна скільки завгодно верещати про "бумеранг за Сирію" або "за Україну", але це не зовсім так. Не шукайте містики, хоча знакових моментів у тому, що сталося, багато: досить сказати, що деякі батьки привели своїх дітей у "Зимнюю вишню" за запрошеннями, отриманими на путінському плебісциті 18 березня. Але вони могли б прийти туди і просто так...
Усе населення Росії закладало міни уповільненої дії всі 18 путінських років по всій площі країни. Воно мовчало, підтримувало, активно або пасивно брало участь у руйнуванні країни. Заохочувало хабарництво і не чинило опору зростанню беззаконня. Тепер усі ці "міни" будуть вибухати.
Росіяни – самі творці своїх катастроф. Не тільки Путін і його оточення. Та й не було б жодного Путіна, якби не це "мовчання ягнят".
Вас стрижуть, а ви мовчите? Тоді будьте готовими до того, що після стрижки вас поведуть на бійню. І не запитуйте "до чого тут діти?" Вони – до всього, тому що вони – ваші. Пролонгуючи існування цієї людожерської системи, ви прирікаєте їх на смерть. Одних – на швидку, інших – на повільну та болісну. Бо це – девіз системи, а не мій: "Баби ще понароджують. Люди – видатковий матеріал". А ще: "Була б людина – а статтю знайдуть".
А також знайдуться "Зимняя вишня", "Хромая лошадь", "Норд-Ост" і Беслан. І будинок на Гур'янова знайдеться. І на Каширці – теж. І Волгодонськ заплаче з Буйнакськом. Путін приїде. Місцевий царьок перед ним поплазує. А ось загиблих не повернути. І подзвін знову буде не тільки по них, але й по кожному з вас...
Джерело: Саша Сотник / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора