Чим сильніше буде контроль на кордоні з анклавом Московії, тим вищі шанси повернути Придністров'я під контроль Молдови G

Ми стаємо свідками цікавих подій, за котрими не завжди навіть можемо встигнути слідкувати. Останніми днями все більше актуалізовується питання Придністров’я, і ми можемо бачити лише публічні заходи, що йдуть у цьому напрямку, але я переконаний – тектонічні зрушення почались і вже скоро ми будемо споглядати їх фактичні результати.

Придістров’я, а точніше невизнана "Придністровська Молдовська Республіка" – штучне квазідержавне утворення, що виникло в 90-х роках 20-го століття завдяки гібридній агресії Росії на території Республіки Молдова. Повністю контролюється з боку РФ, та на її території розташовано військовий російський контингент загальною чисельністю до 5 тисяч осіб. Сила не така вже й серйозна, але фактор, з котрим необхідно рахуватись.

Не варто забувати і про те, що це штучне утворення є базою підготовки диверсійних груп, котрі після цього закидуються і виконують завдання. Прикладів – аж декілька терактів та диверсій, вчинених у 2015–2016 роках в Одесі безпосередньо особами, що прибули з Тирасполя. Їхнім інструктором був бойовик Боцман, що розстрілював майданівців 2 травня 2014 року.

Одночасно ПМР є і не контрольованим ані Україною, ані Молдовою утворенням, куди часто тікають від правосуддя. У 2006 році в ПМР пройшов референдум, у результаті якого за приєднання до Росії проголосували 97,2 % виборців (нічого не нагадує?), але офіційно "республіка" так і не стала частиною РФ. По факту сьогодні ПМР хоч якось існує завдяки контрабанді з України і напівлегальному товарообігу. І тільки завдяки цьому.

На днях Петро Порошенко зустрівся з прем’єром Молдови Павлом Філіпом на пункті пропуску "Кучурган", де відтепер працюватиме митний контроль не лише України, а ще і Молдовської Республіки. Це лише маленька частинка заходів, що вживаються сьогодні для урегулювання придністровської проблеми, і головне ще попереду. До слова, якраз у момент написання цієї статті парламент Молдови приймає резолюцію про виведення російських військ із ПМР.

Самопроголошені керманичі ПМР та РФ тут же відреагували істеричними заявами про "геноцид Придністров’я" та ескалацію відносин, хоча по факту це є лише спробою зробити хорошу міну при поганій грі. Що це все означає? Тепер (як і повинно було бути давно) митні збори за переміщення товарів отримуватиме і Молдова, а це серйозний удар по придністровському імпорту та додатковий важіль контролю. Чим сильніше він буде на кордоні з цим анклавом Московії, тим вищі шанси повернути території під контроль влади Кишинева.

Ситуацію суттєво може поліпшити ще додаткове введення прикордонного контингенту ДПСУ із посиленим режимом несення служби з метою перекриття потоків контрабанди як у невизнану республіку, так і з ПМР, але тоді невдоволених побільшає з обох сторін кордону та доведеться буквально саджати частину керівництва прикордонних районів наших областей, оскільки вони на цій контрабанді збільшують свої статки, та незаконне переміщення товарів є чи не основним джерелом прибутку для багатьох. Але однозначно бити потрібно не по жителях ПМР, а по керівництву “республіки” і їхніх російських покровителях.

Установлення митниці Молдови при в’їзді в ПМР – це своєрідний політичний ляпас її керівництву, демонстрація їхньої нікчемності і нелегітимності. До цього Україна вже закрила транзит вантажів у ПМР, а спільні заяви керівництва України і Молдови говорять однозначно про одне – у Росії забиратимуть цю вибухонебезпечну зону впливу та джерело локальної дестабілізації й агресії. Автомобілі з номерами неіснуючої країни є також проблемою, що потребує вирішення.

Чи можете ви уявити, що, відвідуючи Молдову або Польщу, побачите авто на номерах "ДНР"? Звучить абсурдно, правда? А от по Україні, а найбільше – в Одеській області, авто на номерах ПМР – не рідкість. Їздять вони на напівзаконних підставах, і Україні варто було б заборонити використання на нашій території незрозумілих номерних знаків та дати можливість власникам таких авто вивезти їх упродовж, наприклад, одного місяця. Після цієї дати – вилучення та штрафмайданчики із можливим відчуженням на користь держави.

У свою чергу, Молдові одночасно варто було б запровадити спрощену, пільгову процедуру перереєстрації власників таких ТЗ за її законами і правилами. Потрібно діяти комплексно, застосовуючи з одного боку заходи примусу, а з іншого – заохочення.

Геополітичне значення Придністров’я сьогодні поступово нівелюється, а Кремль, розуміючи невигідність та безглуздість подальшого утримання ПМР, все активніше намагається просувати ідею приєднання квазіреспубліки не до Молдови, а навпаки – до України. Але це довга і окрема тема, і я переконаний, що цей план провалиться.

Україна ж повинна застосувати увесь можливий спектр дипломатично-правових інструментів для встановлення молдовського контролю на окупованих територіях. У першу чергу це потрібно навіть не скільки Молдові, а скільки нам – ми збільшуємо свій геополітичний вплив, заохочуємо нового союзника та прибираємо з-під свого боку небезпечний шматок відлуння російських імперських амбіцій, котрий постійно становить загрозу нашій національній безпеці.

Ми маємо всі можливості зробити це й одночасно послабити нашого ворога – Московію. Карфаген повинен бути знищений, і для цього потрібно використовувати всі можливості. Бо допоки існує імперська Москва – Україна під постійною загрозою та в небезпеці. Сподіваюсь, карта патріотизму, котру нині перед виборами розігрує БПП і НФ, співпаде із діставанням "карти придністровської".

Хочеться вірити.

Джерело: "ГОРДОН"