Інститут депутатської недоторканності в Україні треба змінювати. Але не скасовувати
У західних країнах депутатська недоторканність охоплює лише професійну дільність, тимчасом як в Україні вона розповсюджується на будь-які дії депутата, зазначає політолог Сергей Таран.
Страшна "таємниця" – депутатська недоторканність існує в усіх європейських країнах включно з Європарламентом, це невід’ємний атрибут парламентаризму. Навіть в Україні у часи Кучми та Януковича недоторканність по-справжньому рятувала опозицію та загалом демократію.
Страшні українські реалії – зараз депутати явно зловживають своєю депутатською недоторканністю та провокують людей на зле.
Висновок – у нас інститут депутатської недоторканності треба змінювати. Але не скасовувати. Ключова різниця між депутатською недоторканністю в Україні та розвинених демократіях – це сфера застосування – на Заході вона охоплює винятково професійну діяльність депутатів. У нас же вона розповсюджується фактично на будь-які дії громадян, які стали депутатами.
А тому шляхами реформування депутатської недоторканності є:
- Звуження сфери застосування депутатської недоторканності – потрібно залишити тільки імунітет щодо політичної діяльності.
- Потрібно змінювати механізм притягнення нардепів до відповідальності. В окремих країнах ЄС дозвіл на притягнення до відповідальності мають давати комітети з депутатського імунітету (Чехія, Угорщина). В інших – ключовим чинником має бути чітка документація факту злочину (Франція, Німеччина, Греція).
Для цих реформ потрібна чесна дискусія між політиками, експертами та громадянами. Без популізму й істерик.
Джерело: Sergiy Taran / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора