Дугін запропонував убити Путіна. Він першим уголос сказав те, про що шепочуться політики

Херсон. Дугін пропонує вбити Путіна. Що далі?

Найвідоміший російський ідеолог розродився текстом про Херсон і його здачу. На це можна було б не звертати уваги, якби не одне "але". Де-факто Дугін попереджає Путіна: або ситуація виправляється, або Путіна мають прибрати. 

Ось повна цитата із заяви Дугіна: "Влада. Вона за це відповідає. У чому сенс самодержавства, а в нас саме воно? Ми даємо правителю абсолютну повноту влади, а він нас усіх, народ, державу, людей, громадян у критичний момент рятує. Якщо для цього він оточує себе лайном або плює на соціальну справедливість, це неприємно, але врятував би. А якщо не рятує? Тоді – доля "царя дощів" (дивись Фрезера)". У Фрезера "цар дощу" має послати вологу в сезон дощу. Якщо дощ не йде – царя просто вбивають. 

Отже, що ж це відбувається?

1. Система все ще управляється, але отримує глибокі тріщини. Дугін, вважаючи себе пророком, дозволяє собі більше, ніж будь-хто інший. По суті він стає ідейним лідером радикалів, який першим уголос говорить: Путіна треба міняти. Те про що шепочуться різні політики, Дугін уперше озвучив уголос. Херсон – лише каталізатор пошуку винного. Для нас важливо,  що вперше з уст відомого ідеолога чітко сказано: вина лежить на Путіні. 

2. Система отримала інші тріщини: попри всі старання вбити організації солдатських матерів, вони реінкарнуються й починають піднімати голови. І починають це робити публічно. У регіонах дуже обережно, але в соцмережах люди починають писати на економічні теми. Звичайно, це не фундаментальні зміни – це поки лише початок. 

3. Де-факто в Росії зараз склалася унікальна ситуація, коли дві великі групи впливу вважають, що час Путіна вичерпався. Це ліберали й ультранаціоналісти. Але розвиток майбутнього у двох цих груп кардинально різний. Перші хочуть утопити все в крові, другі бояться вголос сказати навіть те, що потрібно повернутися до кордонів 24 лютого. Насправді найбільша проблема, що ми не бачимо в РФ нікого, хто б почав артикульовано говорити про те, як і куди має відступити Росія та як вона може вийти з пастки анексії. Поки не з‘явиться група таких людей, доти перевага буде на стороні ультранаціоналістів з їхньою кривавою повісткою. Ще раз повторюся: ліберали поки бояться про це говорити.

4. Ключова проблема у російському транзиті влади – не просто відсутність наступника, а відсутність картини майбутнього. Еліти розуміють, що Путін їх тягне на дно, але еліти вже занадто старі, щоб почати робити жорсткі кроки. У сумі з відсутністю людей, які створюють у суспільстві запит на вихід з пастки анексії, маємо проблему з транзитом влади. Як ця проблема вирішиться, поки неясно. Путін слабкий як ніколи. Але його оточення боїться вийти з накатаної колії. 

Висновок: з лагом в кілька місяців ми побачимо реальне падіння рейтингу Путіна. Суспільство буде наляканим, чекатиме команди зверху й погодиться на все, включно з тим, щоб віддати новоанексовані території. Головна проблема – російські еліти, які поки не готові до змін. Судячи з усього, головну увагу вони приділять максимальному закручуванню гайок усередині РФ. Формули для переговорів по війні в Україні в них нема. Точніше вони, бояться говорити її вголос і будуть тягнути із цією формулою до останнього. Вони вважають, що той, хто першим озвучить, що треба йти з України, обов‘язково програє. А виграє той, хто буде про це говорити другим чи третім.

Джерело: Vadym Denysenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора