Це не поділ світу. Два гегемони не збираються воювати за союзників

Китай і закінчення війни. Напередодні зустрічі Трампа й Сі багато хто почав говорити про те, що Китай не дасть можливість закінчити війну. Давайте спробуємо подивитися, а які інтереси Китаю в цій війні?

1. Китай не хоче ані поразки, ані перемоги Росії. Йому потрібна слабка Росія із центром, орієнтованим на Китай. А результат цієї війни, коли обидва вважають себе переможцями, – ідеальний для Китаю. Головна червона лінія – Одеса, яка має бути українською. Бо посилення Росії на Чорному морі у відносно короткій перспективі змінить баланс сил у чорноморському басейні. А це протирічить інтересам Китаю.

2. Нам потрібно відразу спростувати міф про Китай, який ледве не захопив Далекий Схід. Це брехня, і зараз планів переселяти мільйони китайців у Сибір немає. На цьому етапі Китай робить ставку на викачування ресурсів, чому сприятиме слабкий центр і переорієнтація як мінімум частини крупного бізнесу на Китай. Це головна стратегія КНР на наступні роки. Ні про яке захоплення Зауралля мова взагалі не йде.

3. Росія в силу технологічної деградації й глибокої демографічної кризи має всього два шляхи розвитку: або спроба технологічної диверсифікації із Заходом (умова – припинення війни й хоча б видимість гри за правилами США), або сповзання в абсолютний технологічний васалітет від КНР із відповідними політичними наслідками. Путін поки вважає, що в нього є достатньо часу, щоб виграти війну й потім спробувати диверсифікуватися.

4. Чи зацікавлений Китай у закінченні війни зараз (протягом пів року)? Відповідь на це питання нелінійна, як багато хто вважає. Війна в Україні є частиною більш складної гри, де російські ресурси й технологічний васалітет є лише вагомою, але частиною. Які ще є частини цієї гри?

• Безпека в Європі, яку може гарантувати Китай через тиск на РФ. В обмін на це Китай хоче розуміти правила торгівлі з ЄС і як він буде заробляти на цій торгівлі.
• Правила торгівлі зі США і як Китай буде заробляти на цій торгівлі.
• Правила гри в Африці і як Африка буде розділена між головними гравцями (США, Китай, Франція, Росія, Великобританія).
• Правила гри в тихоокеанському регіоні і як будуть вони влаштовані.
• Питання ядерної безпеки й недопущення прямих воєнних конфліктів між США й Китаєм. 

Це не вичерпний, але важливий перелік питань, які впливатимуть на закінчення нашої війни.

5. Усе це, як мінімум зараз, – не поділ світу, як багато хто собі вважає. Це – вироблення складних правил гри у світі, де два гегемони не збираються воювати (як мінімум у наземних операціях) за своїх союзників. І це світ, у якому на сьогодні ані США, ані Китай не пропонують струнких ціннісних концепцій.

У цілому ми входимо в перехідний період, де, на жаль, цінності не відіграватимуть вагомої ролі, а ситуативні союзи будуть вагомішими за довготривалі домовленості.

Із плюсів – Китай і США приречені домовитися. А відтак тема України стане частиною домовленостей по Європі.

Повторю лише те, що багато місяців пробую донести: без нормалізації стосунків із КНР гру гратимемо не ми, а багато в чому – за нас.

Джерело: Vadym Denysenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора