Добре, що українські посадовці не потрапили в пастку
Як підсанкційні російські посадовці "розмивають" санкційний тиск і виводять агресора з ізоляції – виклики й механізми протидії.
Стосовно ситуації з участю російської (наполовину підсанкційної) делегації на чолі з Валентиною Матвієнко в конференції Міжпарламентського союзу (МПС) у місті Женева, Швейцарія.
По-перше, про рішення офіційного Берна зробити виключення (вже не вперше) для підсанкційних (також і в самій Швейцарії) учасників міжнародних конференцій було відомо вже із середини липня.
По-друге, по дипломатичних каналах були направлені сигнали про небажаність робити виняток для підсанкційних росіян, але безуспішно.
По-третє, МЗС України (хоча лише в соцмережі, коментарем речника) засуджуючий коментар зробило. Правда, уже фактично на початку заходів.
По-четверте, керівництво МПС насправді намагалося (без українського погодження) організувати зустріч російської та української делегацій. Від України планувалась участь голови ВР України Руслана Стефанчука із трьома супроводжуючими особами (не нардепами) – і добре, що не потрапили в пастку. Тільки питання: чому не дали завчасно до МПС чіткого меседжу, що така зустріч апріорі неможлива?
По-п'яте, навряд чи офіційні структури Італії і Франції пішли б на заборону прольоту літака з російською делегацією, маючи офіційний запит Берна.
У результаті: українська дипломатія відпрацювала непогано, але із зауваженнями.
Постійне представництво України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, у принципі, непогано зробило ту роботу, яку їм доручили.
Добре відпрацювала й віцеспікерка українського парламенту Олена Кондратюк. Результат ви самі бачили: демарш за підтримки кількох делегацій і промовистий виступ.
Але… При такому обраному алгоритмі реагування також мав би бути розроблений та ефективно реалізований окремий план інформаційної роботи. Який би включав як мінімум: серію інтерв'ю посла України у Швейцарії (це вже пряма відповідальність саме керівниці посольства) місцевим і закордонним медіа; брифінг пані посла для ЗМІ напередодні заходу; її роботу з активними українцями й українськими організаціями для підготовки громадської думки; організацію ними пікету проти участі російської підсанкційної делегації; організацію паралельно заходу в Женеві, який би було присвячено саме питанням засудження російських воєнних злочинців і дотримання санкцій. До того ж можна було також скоординувати роботу з СКУ, який лише зараз (і то – в Італії) збирає підписи щодо засудження допуску підсанкційних росіян у Швейцарію.
Якщо таке доручення із центру пані послу було – то роботу повністю провалено. Якщо ні – то є питання до тих, хто не врахував цей інформаційний аспект.
У результаті маємо розмивання санкційного тиску на російських вищих посадових осіб, які відверто підтримують знищення України та українців і приймали для цього відповідні рішення. І притому не спрацювали превентивно інформаційно, щоб міжнародний розголос змусив не допустити такої ситуації.
Маємо зробити висновки, бо тепер росіяни будуть такий інструментарій ще активніше використовувати для виходу з ізоляції, а ми маємо цього не допустити, працюючи на випередження.
Джерело: Валерій Чалий (Valeriy Chaly) / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора