Пишуть, що Україна в черговий раз довела свою неспроможність до державності. O, really?

У мене у стрічці пачка постів про те, що Україна в черговий раз довела свою неспроможність до державності.

O, really?

Антикорупційні органи спіймали корупціонерів, справа йде в суд, усе відбувається під пильним контролем парламентської слідчої комісії та профільного парламентського комітету, а незалежні медіа тримають громадян у курсі – це так виглядає неспроможність до державності?

Сили оборони чотири роки ведуть повномасштабну війну проти переважних сил ворога, а тим часом оборонна промисловість тримає захмарний темп інновацій – це так виглядає неспроможність до державності?

В умовах великої війни немає продуктових талонів, а курс валюти тримається – це так виглядає неспроможність до державності?

Країна веде дипломатичну роботу на всіх можливих напрямах, досягаючи щодня результатів, – це так виглядає неспроможність до державності?

Попри масштабну політичну кризу, усі органи виконавчої влади й місцевого самоврядування працюють – це так виглядає неспроможність до державності?

А я думав, що неспроможність до державності – це, навпаки, безкарна корупція, розвалена армія, голод, гіперінфляція, дипломатичний вакуум, параліч усіх органів влади.

Не знаю, що буде через 100 років, бо темп змін у світі прискорюється. Але те, що українська державність переживе всіх тих, хто пише про її кінець, – це безсумнівно.

Джерело: Валерій Пекар / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора