Ізраїлю варто відмовитися від повної окупації сектору Гази й діяти без поспіху. Бо якщо діяти грубо, то ще можна й програти

Фото: Політика Андрусіва / Telegram

Кілька тез щодо арабо-ізраїльської війни.

1. Більшість із того, що я говорив на ефірі кілька тижнів назад, справдилося. Ізраїль узяв паузу щодо наземної операції, проте так і не виграв в інформаційній війні. Гуманітарна криза в Газі – найбільший інформаційний удар по Ізраїлю. Події в Туреччині, Дагестані, Німеччині й по всьому світу показують, що ХАМАС, попри свої злочини й акт агресії проти ізраїльтян, досяг небаченої підтримки. Зрештою голосування в ООН показало, наскільки США й Ізраїль мають слабку глобальну підтримку.

2. Активізація мусульман по всьому світу ставить під питання перспективи наземної операції й шанси Ізраїлю у війні. Очевидно, що, знищивши ХАМАС, нічого не припиниться. Мусульманська мобілізація актуалізує колосальний ресурс, який буде залучений старими або навіть новими терористичними угрупованнями в подальшому протистоянні.

3. Поведінка Росії, Китаю, Ірану, а тепер і Туреччини щодо Ізраїлю ставить питання про перегляд відносин на глобальному рівні між Заходом та іншими. Та й узагалі ставить питання про межі Заходу. Ці відносини в першу чергу мають бути переглянуті на економічному рівні.

Мої думки, що варто зробити Ізраїлю в ситуації, яка склалася. Отже, я був правий у тому, що вся ця ситуація буде затягуватися надовго й ніяких блискавичних операцій не вийде. Найважливіше – це відіграти ситуацію в інформаційному плані. І тут необхідно розділити гуманітарну кризу і знищення терористів. Так, зрозуміло, що терористи прикриваються мирними людьми. Однак криза, спровокована масовими бомбардуваннями, відключенням світла й води, налаштовує проти Ізраїлю весь світ. Тому політика підтримки гуманітарної допомоги невинним палестинцям має вгамувати світову мусульманську істерію і прихильників прав людини.

Разом із тим, на мою думку, необхідно проводити точкові операції по знищенню терористів. Без поспіху. Варто відмовитися від повної окупації сектору Гази, натомість проводити локальні окупації, знищувати терористів і виходити. Так, це займе багато часу. Але вся ця війна вже й так займе його багато, а якщо діяти грубо, то ще можна й програти.

А взагалі я вважаю, що однією з найбільших проблем ізраїльтян зараз є Нетаньяху. Він мав би передати керівництво військовим кабінетом військовим, посипати голову попелом і звалити. Кількість помилок, допущених ним до й після атаки терористів, просто вражаюча. І відповісти йому доведеться рано чи пізно, незважаючи на його політичний геній.

Джерело: Політика Андрусіва / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора