Що ж, раз розцінки ТЦК уже в публічності – давайте поговоримо

Патова мобілізація.

Що ж, раз розцінки ТЦК уже в публічності – давайте поговоримо про мобілізацію. Я був послідовним противником "бусифікації" із 2022 року. Я наголошував, що подібна мобілізація створить колосальні проблеми на майбутнє. І зараз ми пожинаємо тільки перші плоди цього жаху.

Але давайте по порядку. Станом на сьогодні ми вже не зможемо змінити мобілізацію і її форму. Війна не бере паузи, і як тільки мобілізація зупиниться – фронт зразу почне просідати. Тому це жахлива ситуація, яка була створена помилковими рішеннями, але тут не може бути різких рухів.

Треба прийняти той факт, що всі рішення щодо мобілізації діляться на погані і ще гірші. Будь-яке послаблення шкодить фронту й обурює військових, будь-яке посилення жорсткості викликає обурення суспільства і закладає бомбу в майбутнє. Це патова ситуація. Водночас єдине, у чому немає сумнівів, – це в необхідності щось міняти. Інакше далі буде тільки гірше.

Зараз багато хто ламає голову, як можна вийти із цієї патової ситуації. І в мене є пару думок із цього приводу. Знову ж таки, усі ідеї так чи інакше комусь не сподобаються.

1. Легалізація корупційних потоків. Після публікації розцінок про вихід із ТЦК усі можуть уявити собі ці масштаби. Начальник Одеського ТЦК підозрюється у відмиванні 140 млн грн, і це тільки те, що відомо. Фактично за ці кошти можна було найняти роту колумбійців на рік служби. Тому потрібно внести офіційну можливість оплатити відстрочку на рік. Наприклад, $10 тис. на рік, якщо не хочеш служити. Це дорівнює корумпованій сумі виходу з ТЦК. За кошти, зібрані з відстрочок, можна буде найняти чимало іноземців, бразильців, колумбійців тощо. Я розумію, що хтось хоче зараз сказати щось у стилі: "То що, воювати мають бідні?" Але якщо людина може заплатити $10 тис., то вона або заплатить їх воєнкому в кишеню, або офіційно в бюджет, із якого можна найняти іноземців. Тому вибирайте, що краще.
2. Загальна військова підготовка всього населення. Про це багато говорилося, але мало що робилося. Справа в тому, що найбільший бар'єр у мобілізації – це страх. Людина, яка пройде елементарну підготовку з тактики, управління дроном або НРК, ламає цей бар'єр. Ми маємо розуміти, що ми – покоління війни, і вона назавжди залишить свій слід. Тому кожен дорослий українець має мати базові військові навики. Це ж і підвищить готовність українців долучатися до війська.
3. Жінок не можна мобілізовувати. Однак можна мотивувати. Жіночий пакет у вигляді одноразової виплати 1 млн грн і далі 100 тис. грн на місяць на рік може мотивувати їх приєднуватися до війська. У ЗСУ багато прикладів сильних жінок-воїнів. Жінка, яка керує FPV, може бути такою ж ефективною, і навіть більше, ніж чоловік. Якщо жінки будуть добровільно приєднуватися до війська, це значно підсилить нашу обороноздатність. Нагадую, що в Ізраїлі жінки мобілізуються нарівні із чоловіками.

Що не можна робити, щоб не зробити гірше:

1. Посилення покарання для тих, хто ухиляється. Наприклад, блокування рахунків, обмеження прав тощо. Покарання ніколи не стимулює, воно ще більше породжує агресію й образу. Необхідно шукати стимули.
2. Виправдовування насильства і жорстокості при мобілізації. Я нагадаю, що навіть проти меншого свавілля "Беркуту" ми вийшли на Майдан. Українці ніколи не приймуть протизаконного свавілля, хай які благі цілі стоять за цим.

Те, що сьогодні відбувається з мобілізацією, – це бомба сповільненої дії. Потрібно розуміти, що рано чи пізно чоловіки, яких жорстоко викрадають на очах у їхніх дружин і дітей, повернуться додому. Війна обов'язково закінчиться, бо це закони історії і, зрештою, фізики. І ось ця образа, приниження не залишаться забутими.

А нам усім разом ще треба відбудовувати країну.

Джерело: Політика Андрусіва / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора