Ключове питання – не коли, а як може закінчитися війна. Розуміння цього дає прогноз: кінець цього року або 2026-го

Коли закінчиться війна? Це питання ставлять собі всі й у всіх є на це різні відповіді. Хтось пише – 2025-го, хтось – 2026-го, а в когось вона взагалі не закінчується.

Для мене ключовим питанням було і є: не коли, а як може закінчитися війна? І від цього розуміння вже можна буде прогнозувати коли… І то приблизно. У мене таке розуміння склалося давно, але воно трохи відрізняється від того, що пропагують на офіційному рівні.

Що б ви розуміли: на сьогодні між Японією й Росією (як правонаступницею СРСР) не підписано мирного договору про закінчення війни 1941–1945 років минулого сторіччя. Через невизнання Японією окупації Росією Курильських островів й Сахаліну. І не збираються.

Якщо хтось думає, що наша війна може закінчитися підписанням якоїсь мирної угоди, то, на мою суб'єктивну думку, ніт. Ніякої мирної угоди найближчими роками підписано не буде. Чому?

1. Путіна не влаштує жодна угода, яка не визнає васальної залежності України від Росії.

2. Україну не влаштує жодна угода, яка це визнає або визнає загарбані Росією території за нею.

3. Жодна зі сторін не визнає легітимності влади іншої, публічно заявивши про неможливість перемовин і подавши керівництво іншої країни в кримінальний міжнародний розшук зі свого боку.

За таких умов нічого підписувати, окрім акта про капітуляцію однієї зі сторін, неможливо. Але і такий акт навряд чи хтось підпише. Так що? Війна буде продовжуватися вічно? Ні. Світ цього не витримає.

Війна, або скоріше бойові дії, будуть зупинені. Можливо, буде підписано за міжнародного посередництва навіть якийсь документ, що встановлюватиме перемир'я на якийсь довготривалий термін. Але це не гарантує миру. Що ж може зупинити бойові дії? На мій погляд, два фактори: один геополітичний, один воєнний.

Воєнний полягатиме в тому, що ми отримаємо й будемо надалі стабільно отримувати достатньо зброї й навченого особового складу, щоб зупинити мінімальне просування ЗС РФ на нашій території й завдавати їм суттєвих втрат на полі бою, постійно наносити ураження інфраструктури на їхній території, знищимо / суттєво пошкодимо Керченський міст і отримаємо повний вогневий контроль над Кримом. Така ситуація повинна привести до іншого фактору – геополітичного – а саме відмови Китаю від допомоги Росії на користь стабільних торговельних відносин із Європою та США.

На мою думку, ці два фактори є ключовими для зупинення бойових дій і їхньої заморозки на лінії фронту, яка встановиться на той час.

Так а коли ж це станеться? За найбільш оптимістичного прогнозу – наприкінці цього року, за песимістичного – наприкінці 2026-го. Реалістично – десь наприкінці наступного.

А що далі? А далі довготривалі міжнародні переговори й консультації щодо звільнення всіх окупованих територій за умови збереження й навіть посилення санкцій відносно Росії. Це займе час, швидко або довго, але це не може статися, допоки не зміниться політичний режим у самій Росії або імперія не розвалиться в черговий раз… Потім уже і контрибуції, і суд у Гаазі. Заочний. І ось тоді, можливо, настане мир…

Розумію, що когось цей допис може розчарувати. Але я великий оптиміст, який завжди сподівається на краще, тримаючи за реальність найгірше.

Джерело: Віктор Чумак / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора