У Євросоюзу є вибір із двох зол – не приймати терміново Україну й Молдову або поскоріше прийняти. Але потрібна не лише політична воля ЄС
25 червня ЄС починає переговори про вступ у союз України і Молдови.
Скільки можуть тривати переговори? Давайте розбиратися.
Офіційні переговори про вступ – це передостання стадія євроінтеграції. Після неї лишається останній етап – схвалення Радою ЄС, Європарламентом і підписання договору. І це гарні новини.
Як довго це може тривати?
Мінімальний термін від початку переговорів до вступу склав один рік і 11 місяців (Австрія, Фінляндія і Швеція). Максимальний – сім років і вісім місяців (Хорватія). Більшість країн чекають від чотирьох до семи років.
А от Туреччина чекає (або вже не чекає) вступу в ЄС уже майже 19 років.
Раніше вищі керівники ЄС висловили надію, що всі країни вступлять у союз "до 2030 року". Українці й молдовани теж на це розраховують.
Але багато експертів вважають, що ці країни ще занадто далеко від європейських стандартів. Ну і, звісно, через Росію маємо територіальні проблеми. Тому рішення про прийняття до Євросоюзу у прискореному режимі може бути. Але це має бути політична воля ЄС.
Фактично у ЄС тут вибір із двох зол:
- не приймати терміново Україну і Молдову в ЄС, залишивши над ними "дамоклів меч" (це великий ризик, оскільки наші країни можуть знову потрапити під вплив Росії. Хто не вірить у цей сценарій, подивіться на Грузію – країна через 16 років після війни з Росією повернулася у геополітичне русло останніх. Як наслідок – їхня євроінтеграція повністю заблокована, а у грузинів можуть забрати найближчим часом "безвіз");
- поскоріше прийняти ці країни в Євросоюз (так, звісно це потребуватиме політичної волі, певного дискомфорту і навіть трансформації, але у перспективі це несе політичні та економічні вигоди всередині ЄС).
Яке із цих зол є меншим, навіть підказувати не потрібно. Але, звісно, окрім політичної волі ЄС іще потрібна важка трансформаційна робота всередині країни. Тож чекаємо.
Мій прогноз на вступ – п'ять років.
Тобто ми станемо членами ЄС до 2030 року.
Спостерігаймо.
Джерело: Viktor Taran / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора