Чую аргумент, що люди, які на ТЦК стрибають, бо ті їм туристів відлякують, – теж українці, з ними треба м’яко. Українці вже лягали під українські БТР, щоб ті не доїхали до Донецька

Інколи чую аргумент, що, мовляв, люди, які на ТЦК стрибають через те, що ті їм туристів відлякують, – вони ж теж українці, з ними треба м'яко.

Тут така проблемка – це щира правда. Але маємо історичний досвід.

Колись українці – я точно знаю, бо паспорти в них були українські – лягали під колеса українських же БТР, щоб ті не доїхали до міста-героя Донецька. І я впевнений, що багато хто з тих бабок і хлопів були просто щиро перелякані. Їм з усіх прасок розповідали, що йдуть бандерівці й везуть війну. Тому вони лягали під бронетехніку. А вона далі не їхала, бо це ж українці, та й війни наче немає.

Таке саме могло відбутися в Одесі. Але не відбулося. Бо внаслідок невдалого збігу обставин і власної дурості такі ж люди там стали на шляху не БТР, а вогню. А вогонь, на відміну від водія БТР, до рефлексій не схильний.

Іронічно, що за результатами в Одесі якось краще, ніж у Донецьку. Себто там, де українські громадяни, що вирішили повоювати з власною країною, втратили багато ваги, значно краще, ніж там, де їхні вимоги було виконано. І значно, значно менше загиблих.

Здається, це мало б навчити нас того, що зайва м'якість відносно людей, які суголосять окупантам і протистоять власній країні та її армії, чисто математично виходить усім дорожче.

Джерело: Victor Tregubov / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора