Ідеш селом. У "генделику" молоді люди слухають "Гаї шумлять" Тичини. В історії про такі зміни в суспільстві кажуть: тектонічні, незворотні

Ідеш селом. У "генделику" сидять молоді люди, п'ють пиво. Грає музика… Не Потап, не Вєрка Сердючка, не Винник, і не "Віктар Цой".

Грає "Гаї шумлять" гурту "Пиріг і батіг", за словами вірша раннього Павла Тичини. В історії про такі зміни в суспільстві кажуть: тектонічні, незворотні!

Вірш, музика і виконання – чудові! Це ще той зовсім юний Тичина. Тичина "кларнетів" і "золотого гомону над Києвом". Це ще "Тичина Петлюри". Попереджаю: пісня – залипальна! Повторів на 20.

"Гей, дзвін гуде – іздалеку, думки пряде – над нивами… Над нивами-приливами. Купаючи мене, мов ластівку". Краса!

Що таке Тичина? Що таке Україна? Що таке культура? Я маю базову примітивну музичну освіту (звичайна радянська музична школа, духові інструменти і сольфеджіо, будь воно прокляте!).

В пісні "Гаї шумлять" в одному з куплетів раптом вступає фагот. Доволі рідкісний звір у духовому оркестрі. Складний і дивний. Низький і ніжний. І він вступає буквально на якісь три акорди, на мить… Але без нього – ніяк!

Джерело: Chepynoga Vitalii / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора