Виступити прямо проти мирного плану Трампа буде незручно і Кремлю, і Україні

День слави Трампа, тиждень України у США і перспективи мирних переговорів.

13 жовтня 2025 року стало днем слави, дипломатичним тріумфом президента США Дональда Трампа. Політико-правовим підтвердженням цього було підписання угоди про припинення вогню в секторі Гази під час мирного саміту в Шарм-ель-Шейху і перші кроки практичної реалізації цієї угоди ще до її підписання. Не менш важливою для Трампа була візуалізація його миротворчої перемоги на саміті миру в Шарм-ель-Шейху й у Кнессеті (парламенті Ізраїлю). Мабуть, для нього це було достойною сатисфакцією за те, що він не отримав Нобелівську премію миру.

Для нас важливим є інше – успіх на Близькому Сході надихає Трампа на нові миротворчі подвиги. І президент США вже анонсував, що він буде добиватися припинення війни між Росією й Україною.

Власне, ця робота вже розпочалася. Про це говорять дві телефонні розмови між президентами Трампом і Зеленським за два дні поспіль (11–12 жовтня). Ця подія, до речі, є безпрецедентною. Раніше в історії взаємин між США й Україною нічого подібного не було. Трамп явно прискорює темпи нового переговорного процесу – уже по російсько-українській війні. Уже під час підписання мирної угоди в Шарм-ель-Шейху стало відомо про те, що в п'ятницю, 17 жовтня, президент Зеленський має прибути до Вашингтона на зустріч із президентом США. Схоже, що Трамп і Зеленський домовилися про це саме під час телефонних розмов 11–12 жовтня.

Що цікаво, 10 жовтня в улюбленій газеті Трампа New York Post з'явилася публікація інтерв'ю посла України у США Ольги Стефанішиної. Показовою є назва цієї статі – "Мирний поштовх Трампа знаменує собою "величезний зсув" у порівнянні з епохою Байдена". Такі публікації є одним зі способів достукатися до Трампа, донести до нього українську позицію. І, як свідчать події останніх тижнів, системна робота української дипломатії з президентом США та його адміністрацією поступово дає свої результати.

Поточний тиждень можна назвати тижнем України у США.

13 жовтня до США попрямувала наша делегація у складі очільниці уряду Юлії Свириденко, керівника Офісу президента України Андрія Єрмака й секретаря РНБО України Рустема Умєрова. Головним предметом переговорів цієї делегації будуть засоби ППО, далекобійна зброя, взаємодія у сфері енергетики, що зараз є дуже актуальним для нас. Звісно, також буде відбуватися підготовча робота щодо зустрічі президентів Трампа й Зеленського, яка відбудеться 17 жовтня. Між іншим, це буде вже шоста зустріч лідерів США й України за перші дев'ять місяців другого президентства Трампа, і вже втретє за цей період – у Білому домі. Це також безпрецедентно в історії американсько-українських відносин.

З дуже високою вірогідністю зустріч Трампа й Зеленського буде присвячена подальшим перспективам переговорів щодо завершення російсько-української війни. Чого тоді чекати і від цієї зустрічі, і від подальшого розвитку подій у трикутнику США – Україна – Росія?

Найбільш очевидний сценарій – новий сплеск переговорної активності. Скоріше за все, спочатку США будуть вести переговори окремо й паралельно з Україною і Росією. Тому, окрім зустрічі Трампа із Зеленським, варто очікувати й контактів президента США з Путінім. Трамп уже анонсував таку можливість. Вірогідно, що це буде телефонна розмова, однак Кремль може запропонувати й очну зустріч лідерів США і РФ. Знов може виникнути так і не реалізована ідея тристороннього саміту президентів США, України й Росії.

Однак у черговий раз виникне традиційна й дуже складна проблема – а на яких умовах домовлятися про припинення війни між Росією й Україною? У Кремлі публічно наполягають на необхідності виконання якихось "домовленостей в Анкориджі". Але жодних офіційних домовленостей між США і РФ не було оприлюднено ні під час зустрічі Трампа з Путіним на Алясці, ні після цього. І США цього не підтверджують. Та й Росія не каже нічого конкретного про ці "домовленості". Що не менш важливо, у переговорах на Алясці не брала участь Україна, а без згоди нашої країни не може бути мови про якісь мирні домовленості. Уже не в перший раз Кремль видає за "домовленості" свої власні "хотєлки". Саме таким чином керівництво РФ тлумачило переговори у Стамбулі у 2022 році, зараз така ж тактика використовується і по відношенню до тлумачення переговорів на Алясці й подальшого бачення переговорного процесу.

Виходячи з коментарів американських учасників переговорів в Анкориджі, а також різних "витоків", ідеться про російські пропозиції щодо виведення українських військ із Донецької та Луганської областей, в обмін на що РФ обіцяє припинити вогонь в Україні й розпочати мирні переговори. Україну такі підступні псевдокомпроміси категорично не влаштовують, про що було заявлено і публічно, і в контактах із представниками США.

Тому сценарій, який пропонується Кремлем, не приведе до реальних мирних переговорів. Також треба брати до уваги, що між Росією й Україною залишаються принципові протиріччя із ключових питань мирного врегулювання – від питання правового статусу окупованих українських територій до гарантій безпеки для України.

Ураховуючи поки що позитивний досвід мирної угоди по сектору Гази, варто очікувати, що США можуть запропонувати свій мирний план припинення війни між Росією й Україною. У квітні вони вже намагалися це зробити. Тоді це був мирний план Кіта Келлога, і скоріше це виглядало як зондаж можливого компромісу. Спроба однак виявилася невдалою. Цей план відкинула Росія. Україна і європейські партнери висловили критичні зауваження щодо окремих пунктів цього плану, у першу чергу категоричну незгоду із пропозицією офіційного визнання російського статусу Криму.

Але якщо з'явиться мирний план президента Трампа, то ставлення до нього буде зовсім інакшим. Виступити прямо проти цього плану буде незручним і для Кремля, і для України. Для РФ це пов'язано з тим, що Путін хоче зберегти переговорну перспективу із Трампом. А ми не можемо псувати стосунків зі стратегічним партнером, від якого значною мірою залежимо в питаннях закупівлі зброї й отримання супутникової інформації, а також і в переговорному процесі. Однак і з нашого, і з російського боку можуть бути зауваження щодо окремих пунктів цього плану. Також треба розуміти, що з боку США може бути тиск щодо прийняття базових засад цього плану. І цей тиск буде не лише на Росію, але також і на Україну.

У переговорах з американськими партнерами варто звертати увагу на позитивний досвід мирної угоди по сектору Гази, у першу чергу – на першочерговість припинення вогню. Як ми знаємо, Кремль не хоче погоджуватися саме на першочергове припинення вогню, але нам треба переконувати Трампа в тому, що для мирного врегулювання російсько-української війни треба застосувати той самий принцип, який успішно спрацював у переговорах по сектору Гази. Під час нинішньої підготовчої фази відновлення мирних переговорів українській стороні також бажано нейтралізувати потенційні ризики, які можуть з'явитися в мирних пропозиціях США.

Джерело: Владимир Фесенко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора