Залужний дав зрозуміти, що нашим західним партнерам замало зараз просто допомагати нам на мінімальному рівні, щоб ми просто не програли цю війну

Інтерв’ю і стаття Залужного в The Economist: три головні сигнали.

Війна з Росією перейшла в позиційну фазу. Це суворий, непопулярний, проте чесний діагноз. І це означає, що в обох сторін війни немає переваги для повної й остаточної перемоги, лінія фронту не буде суттєво змінюватися. Власне, вона мало змінюється вже майже рік, після звільнення Херсона. І ця ситуація може затягнутися на невизначений час. Це сигнал у першу чергу нашим західним партнерам. Але він важливий і для нас, щоб не було ілюзій і надмірних очікувань щодо швидкої перемоги у війні проти Росії.

Захід має визначитися зі своєю стратегією в цій війні. Стаття Залужного в The Economist стала своєрідною і неформальною відповіддю групі американських конгресменів-республіканців, які звернулися з відкритим листом до президента США з питанням якраз про цілі і стратегію США щодо війни між Росією й Україною. Стаття Залужного, звичайно, не писалася з такою ціллю (вона готувалася раніше), але з’явилася дуже своєчасно. Головнокомандувач Збройних сил України чітко сформулював потреби ЗСУ, що саме можна і треба зробити для того, щоб змінити нинішню рівновагу сил у війні з Росією на користь України. Ми маємо вирватися з пастки позиційної війни. Однак, виходячи з тексту Залужного, ми не зможемо це зробити лише власними силами. Нашим західним партнерам замало зараз просто допомагати нам на мінімальному рівні, щоб ми просто не програли цю війну.

Що ми можемо і маємо зробити власними силами – "нарощування резервів". Якщо перекласти "п’ятий пріоритет" у пропозиціях Залужного на більш просту і пряму мову, то йдеться про більш ефективну і масштабну мобілізацію. Ми не можемо виграти війну силами тільки тих хлопців і дівчат, які вже воюють у силах оборони України. І це вже сигнал для українського суспільства. Від себе додам, що це сигнал і для деяких підлеглих Залужного, яким можна і просто віддавати накази. Справа в тому, що система військкоматів підпорядкована командуванню Сухопутних сил. Але ця система, судячи з усього, і досі залишається радянською за своєю сутністю, морально і фізично застаріла. Міняти треба не військкомів, а саму систему призову і мобілізації в армію. А це вже має бути рішення РНБО. Як це зробити – треба думати військовим експертам.

Джерело: Владимир Фесенко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора