Від гібридної війни ядерна зброя нас би не врятувала – 100%. І Донбас умовний стався б. І Крим теж

Давайте ще уточнення по темі "була б у нас ядерна зброя – війни б не було". Нє-є. Вам хтось наплів не того. По-перше, від гібридної війни, яка є наслідком слабкості Української держави, силових і спеціальних структур, нас би це не врятувало – 100%. І Донбас умовний стався б. І Крим теж, цілком можливо, так. А привід для використання ядерної зброї доводиться шукати й обґрунтовувати серйозно. Бо "ядерний відстрах" працює безвідмовно.

По-друге, від великої війни при слабкому іншому безпековому компоненті – теж не факт, що врятувало б.

І так, у нас буквально перед очима є чудові приклади.

Індія отримала ядерну зброю 1974 року. Пакистан – 1998-го. Каргільська війна сталася 1999 року. А гібридний конфлікт там то розпалюється, то вщухає постійно.

Те саме – Індія і Китай. Та сама гібридна війна. Китай веде себе дуже агресивно й активно впливає на низову політику в Індії, у тому числі підтримує сепаратистські рухи.

Обидва конфлікти постійно ризикують перерости в повномасштабну війну. І утримує їх від цього скоріше те, що кордон – або по високогір'ю, або взагалі по Гімалаях. Там війну вести важкенько. Від слова "практично неможливо".

Тому оці всі мантри про "вундерваффе" перемоги чи безпеки – вони, звісно, чудові. Але єдиною можливою довготривалою гарантією безпеки України є:

1. Потужна комплексна структура забезпечення національної безпеки.

2. Сильна економіка й дієздатна державна система, яка забезпечує першу.

3. Робота над якісними альянсами.

Це більш-менш страхує. Усе інше – ну таке. Розвалити чи занурити в хаос можна державу з будь-якою зброєю. Той самий Пакистан не дасть збрехати.

Джерело: Юрій Богданов / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора