Багато років чіплялися за формулу "ну не могли ж у Москві спеціально зробити Голодомор!" Тепер ми всі знаємо: могли, хотіли і зробили

Фото: Юрій Луценко / Facebook

В часи керівництва МВС я читав по вихідних архівні матеріали. Найстрашніші були папки з написом "Голод". Найбільше запам'яталася одна, де на зворотній стороні шпалер голова сільради описав випадок людоїдства.

У колгоспника у 1932-му вмерли двоє доньок, потім і дружина. Залишилася нерідна старша дівчинка, яку він убив і з‘їв. Теща знайшла рештки дитини на глиновищі...

Якось у мене по робочих питаннях був керівник митниці, комуніст Калетник.

"Невже це правда?" – якось перелякано спитав він, побачивши напис на папці.

"Так, візьми, почитай, це ж про твою Вінничину", – відповів я.

"Та ні, не хочу цього і чути", – він різко підвівся і мало не бігом пішов із кабінету.

Ще багато років суспільство опиралося правді. Але політика Ющенка діяла знизу, правда пробивалася з безіменних колективних могил.

І все ж багато хто чіплявся за формулу "ну не могли ж вони в Москві це зробити спеціально!"

Тепер ми всі знаємо: могли, хотіли і зробили.

І єдиний спосіб не допустити черговий геноцид – ЗСУ.

Джерело: Юрій Луценко / Facebook